Убивство активіста в Бахмуті: на його честь просять перейменувати вулицю, а слідство – передати до Києва

На порталі електронних петицій зареєстрували звернення щодо перейменування вулиці в Бахмуті на честь загиблого українського активіста та волонтера Артема Мирошниченка.  

Крім того, 12 грудня під офісом Уповноваженої Верховної Ради з прав людини відбулась акція, учасники якої вимагали покарати вбивць активіста. 

“У зв’язку з вагомим внеском Артема Мирошниченка в розвиток Бахмута, його тривалою волонтерською діяльністю, активною допомогою українським військовим просимо громадськість підтримати ініціативу перейменування вулиці, на якій Артема фактично вбивали. Тієї вулиці, яку Артем побачив останній раз у житті”, – йдеться в тексті петиції. 

Для розгляду Бахмутською міськрадою потрібно 250 підписів. За два дні підписалося пів сотні осіб. 

Також адвокат і координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Кадієвський в ефірі Громадського радіо заявив, що справу про напад на Мирошниченка треба перевести до Києва під процесуальне керівництво Генеральної прокуратури.

На його думку, так свідки почуватимуться більш захищеними, ніж коли справу розглядатимуть місцеві органи. 

Як повідомляє Громадське телебачення, в акції під офісом Омбудсмана взяли участь півтора десятка осіб. Вони тримали плакати “Вимагаю покарати вбивць” та “Артем Мирошниченко загинув за українську мову”.

Представник секретаріату Омбудсмана Ігор Мазур, який вийшов до активістів, пообіцяв узяти питання під особистий контроль.

На Артема Мирошниченка напали 29 листопада в Бахмуті. Нападники не пограбували активіста, а тому його брат вважає, що причиною побиття могла стати його волонтерська діяльність. Медики діагностували в Мирошниченка перелом основи черепа та провели складну операцію, він перебував у комі. 6 грудня Мирошниченко помер у лікарні. 

Правоохоронці встановили, що до інциденту причетні двоє неповнолітніх спортсменів – раніше судимий 17-річний та раніше не судимий 16-річний хлопці. Обидва були нетверезі.

3 грудня Миколу Барабаша, який, за попередньою версією слідства, єдиний завдавав ударів, відправили під домашній арешт. На суді хлопець пояснив мотив бажанням перевірити свої бойові навички. Він зауважив, що не знав про активістську діяльність жертви.

Мирошниченко з 2014 року активно допомагав українським військовим на фронті та підтримував волонтерські ініціативи в регіоні. Також відомо, що з початком війни вся родина Мирошниченка принципово перейшла на українську мову не тільки на офіційних заходах чи в соцмережах, а й у побуті. Місцеві журналісти отримали інформацію від свідка про те, що приводом для нападу на волонтера стало його спілкування українською. Водночас свідчити в суді чи взагалі звертатися до правоохоронних органів людина не має намірів, а під час спілкування з журналістом “Тижня” попросила зберегти анонімність.

“Чего ты тут ходишь?” – нібито спитали нападники. Мирошниченко щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!” – пролунало у відповідь. Після цього активіста почали бити.

Утім, Артемівський міськрайонний суд спростував інформацію про те, що злочин скоєно на ґрунті ненависті до української мови та України. Нібито під час закритого судового засідання, яке відбулося 2 грудня, таких фактів не встановили.