Важкохворого мешканця Ізюма Костянтина Скомороха, якого окупанти викрали навесні, утримують у Нижньому Новгороді

Важкохворого мешканця Ізюма Костянтина Скомороха, у якого діагностовано численні кісти головного мозку, окупанти викрали з Луганської області 17 квітня 2022 року. Спочатку його незаконно утримували в СІЗО в міста Сватове, куди батьки приносили передачі, а потім його перевезли до Нижнього Новгорода в Росії.  

Про це виданню ZMINA розповіла сестра Костянтина Юлія Бардецька.

Костянтин Скоморох. Фото надали рідні

Окупувавши Ізюм Харківської області, росіяни весь час залякували місцевих чоловіків, погрожуючи їм розстрілами. 

“Вони дуже часто навіть самі розповідали, що всіх би розстріляли – бабусь, дідусів, дітей та жінок. По суті, вони всіх нас використовували як гарматне м’ясо“, – каже Юлія Бардецька.

Якось Костянтина та чоловіка Юлі зупинили окупанти та декілька разів вдарили прикладом у живіт. Свої дії вони пояснили “профілактичними заходами”.

Після окупації Ізюма Скоморохи зрозуміли, що в місті залишатися небезпечно, особливо з огляду на стан здоров’я батька, який має проблеми із серцем. Саме тому Юля вирішила виїхати на підконтрольну українській владі територію, а брат з батьками – до Луганської області.

“В окупованому селі Райгородок (Луганська область) у Костянтина був друг, який його поселив до своїх бабусі та дідуся. І батькам там було веселіше. Ми хотіли, щоб тато відпочив після стресу, який він пережив. А ще там поблизу було місто Сватове, де можна було без проблем купувати продукти, ліки та знімати гроші”, – розповідає жінка.

Час від часу до їхнього будинку навідувались окупанти з перевірками. Зазвичай перевіряли документи, роздягали чоловіків та шукали на їхньому тілі підозрілі татуювання:

“Елдеенерівці приходили до них додому приблизно тричі. Вони перевіряли, хто там живе, і йшли далі”.

17 квітня окупанти ходили по всіх будинках та забирали мобільні телефони. До будинку, в якому жили Скоморохи, теж прийшли та забрали не лише засоби зв’язку, а й документи. Костянтину водночас сказали, що потрібно перевірити його особисті дані, тому він має поїхати з ними до поліцейського відділку. Місцевих ніхто не забирав – затримували лише людей з іншою пропискою. Окупанти пообіцяли брату Костянтина, що наступного дня його відпустять. Але цього так і не відбулося.

“Наступного дня рідні кинулися його шукати, але їм сказали, що Костянтина вже немає в Райгородку. Шукали в найближчих селах, але там його теж не було. Врешті-решт його знайшли в СІЗО у Сватовому, куди адміністрація дозволила приносити передачі (цигарки, одяг та їжу). Кожного разу наглядачі казали тату, що Костянтина потримають кілька днів і відпустять. Бачитися з ним вони не дозволяли. Російські військові казали, що хочуть перевірити, чи не приїхав він з іншої області, щоб за ними шпигувати та передавати дані ЗСУ”.

29 квітня, коли батьки знову приїхали й запитали, чому окупанти так довго тримають Костянтина, їм відповіли, що чоловіка відвезли до Росії. Додали, що вивезли разом з військовими, коли вони виїжджали на перегруповування до РФ.

“Місцеві колаборанти, які раніше служили в українській поліції, нічого не казали моїм батькам. А новоприбулі російські військові розповіли про те, що мого брата вивезли до Росії”, – уточнює Юлія.

Рідні подавали запити до окупаційних органів влади, але їм відповідали, що нічим не можуть допомогти. Потім Юля почала шукати свого брата через соцмережі. Наприкінці травня на телеграм-каналах “Узнай хохла по чубу” та “Рагуль из овощей” росіяни виклали фотографії Константина:

“Подивившись на фотографії, ми одразу помітили, що в нього щось не так з носом. І ще в нього були розсічені брови”.

Пізніше Бардецька почала писати про насильницьке зникнення брата до  всіх можливих державних інстанцій та громадських організацій. 2 вересня з Міжнародного комітету Червоного Хреста надійшов лист від брата, у якому він писав таке:

“Привіт, мамо! Зі мною все добре. Мене взули та одягнули. Я живий-здоровий, сподіваюся, скоро ми з вами побачимось”.

За словами сестри, МКЧХ підтвердив, що Костянтин перебуває в СІЗО в Нижньому Новгороді. 

Юля також додала, що ще в Україні його звільнили від служби в армії через численні кісти в головному мозку. Ніхто з лікарів не ризикнув його оперувати, а лише призначили щороку проходити МРТ.