У Ріо-де-Жанейро стартують Паралімпійські ігри. Історії спортсменів
Сьогодні в Ріо-де-Жанейро розпочинаються XV літні Паралімпійські ігри. Очікується, що українська збірна стане однією з найсильніших.
Для України це вже шоста літня Паралімпіада. За 5 попередніх українські спортсмени вибороли 257 медалей, з яких 84 – золоті, пише УП. Життя
На двох попередніх іграх, у Пекіні та Лондоні, Україна потрапляла до п’ятірки найкращих у загальному заліку. Цього разу є шанс на ще кращий результат.
Збірна України виступить у Ріо в найчисельнішому за всю історію складі – 172 атлети.
Загалом у XV літніх Паралімпійських іграх візьмуть участь близько чотирьох з половиною тисяч спортсменів. Буде розіграно 528 комплектів нагород у 22-х видах спорту. Україна представлена у 15-ти з них.
Олександр Мащенко і Віктор Смирнов – одні з найбільш титулованих членів паралімпійської збірної України з плавання.
В активі Олександра, який не пропустив жодної Паралімпіади, починаючи з Сіднея-2000, 4 золоті, 1 срібна і 2 бронзові нагороди.
У Віктора – 6 золотих, 2 срібні і 5 бронзових!
Олександр і Віктор родом з Донецької області. Обидва втратили зір у результаті нещасного випадку, коли їм було по дев’ять років.
Батьки віддали Олександра Мащенка до школи-інтернату для дітей з порушеннями зору у Слов’янську, через три роки туди ж потрапив і Віктор Смирнов.
Своїми успіхами на “блакитній доріжці” хлопці завдячують, в першу чергу, Андрію Казначеєву – нині головному тренеру збірної України, який тоді працював вчителем фізкультури в слов’янському інтернаті.
Хлопці зізнаються, що у західних країнах умови для життя людей з інвалідністю значно кращі, ніж в Україні – від банальних світлофорів зі звуковим сигналом до доступу до інформації. Кажуть, у цьому плані їм найбільше сподобався Лондон.
Віктор Смирнов – дипломований юрист і управлінець, у 2014-му став депутатом Слов’янської міськради.
Олександр Мащенко до війни встиг закінчити Слов’янський педагогічний університет. Його мета – привернути увагу до проблем людей з інвалідністю і забезпечити усі умови для їхньої інтеграції в суспільство.
29-річний Єгор Дементьєв з Кременчука, як і 4 роки тому в Лондоні, – єдиний представник України у змаганнях з велоспорту в Ріо-де-Жанейро.
У 2012-му на дебютних для себе Паралімпійських іграх Єгор здобув 2 золоті медалі – в індивідуальній та груповій гонці.
Машина збила Єгора, коли він вже закінчував тренування і повертався на базу. Як результат аварії – переломи ребер, зап’ястків, ключиці, а також компресійні переломи двох хребців.
“Заново вчилися ходити. Спершу Єгор почав плавати, через місяць знову сів на велосипед, а наприкінці року вже взяв участь у Чемпіонаті світу”, – пригадує батько, заслужений тренер України Віктор Дементьєв.
У Ріо Єгор виступить у чотирьох дисциплінах – двох на треку і двох на шосе. Заслужений майстер спорту України – один з головних фаворитів змагань.
Львів’янка Наталія Морквич на Паралімпіаді представлятиме Україну у фехтуванні на візках.
Потрапивши в аварію, дівчина вижила, але втратила ногу. Навчилася жити з протезом. Уже 7 років Наталія Морквич займається фехтуванням на візках. Цей вид спорту входить до програми Паралімпіад від самого початку – з перших Ігор в Римі в 1960-му році.
Свою першу велику спортивну перемогу фехтувальниця здобула цього року – розгромивши у фіналі суперницю з Угорщини 15:3, українська шаблістка стала чемпіонкою Європи.
Держава, в разі успішного виступу на головному старті чотириріччя, обіцяє виплатити спортсменам призові: 40 тисяч доларів за “золото”, 26 тисяч – за “срібло” і 18 тисяч – за “бронзу”.
Це втричі менше, ніж отримують за свої медалі спортсмени без інвалідності, але до наступної Паралімпіади, Токіо-2020, згідно з постановою уряду державні премії паралімпійців будуть прирівняні до олімпійських.
Фото – УП.Життя
