В МЗС Угорщини назвали брехнею інформацію про врегулювання “мовного питання”

Українська та угорська сторони під час переговорів в Ужгороді не досягли жодної домовленості щодо ухваленого минулоріч закону України “Про освіту”.

З такою заявою вчора виступив речник держсекретаря Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини Тамаш Менцер. Текст заяви опублікований на сайті уряду країни.

Слова Менцера стали відповіддю на заяву заступника голови МЗС України Василя Боднара, який вчора повідомив про узгодження з Угорщиною шляхів урегулювання “мовного питання”.

“Інформація, що опублікована в українських медіа, є брехнею, ситуація в точності протилежна”, – зазначив угорський дипломат.

Він також додав, що Україна й надалі відмовляється виконувати рекомендації Венеційської комісії.

“Позиція уряду Угорщини залишається незмінною і твердою: Україна не може розпочати реалізацію закону “Про освіту” допоки вона не дійшла згоди з національними меншинами, у тому числі з угорською національною меншиною”, – зауважив Менцер.

Боднар на своїй сторінці в Twitter назвав реакцію угорської сторони “особливістю угорської дипломатії”.

“МЗС Угорщини заперечує результати переговорів в Ужгороді! Дивно виходить – з Держсекретарем МЗС домовляєшся про шляхи вирішення питання, він підтверджує позитив переговорів на пресу, а потім речник озвучує зовсім протилежне”, – написав він.

Нагадаємо, вчора, 8 лютого, за підсумками переговорів української та угорської сторони в Ужгороді, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар повідомив, що зустріч закінчилася узгодженням ключових позицій, зокрема, про шляхи врегулювання “мовного питання”.

25 вересня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон “Про освіту”, яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції та Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

Наприкінці вересня Міністерство закордонних справ України направило закон “Про освіту” на експертизу у Венеційську комісію. Там зробили висновок, де, зокрема, рекомендували розпочати новий діалог з представникам нацменшин і усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті, та забезпечити довший перехідний період для поступового здійснення реформи.

В МОН на рекомендації “Венеційки” відповіли трьома моделями освіти для нацменшин. В міністерстві враховували освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на такі критерії, як вразливість мови, мовне середовище, в якому проживає меншина, та мовна група, до якої належить відповідна мова.