В Україні зупиняють кримінальні справи через мобілізацію обвинувачених, але строки давності залишаються – Watchers
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Верховна Рада внесла зміни до Кримінального процесуального кодексу, які дозволяють зупиняти розгляд справ у судах, якщо обвинуваченого мобілізували під час воєнного стану. Проте строки давності притягнення до кримінальної відповідальності при цьому не зупиняються, що створює ризик їх закінчення у певних категоріях справ.
Про це йдеться у матеріалі Watchers.
Фото: Міжнародний фонд “Відродження”У травні 2025 року депутати зареєстрували законопроєкт, який мав продовжувати досудове розслідування та судовий розгляд окремих справ, навіть якщо обвинувачених мобілізували. Проєкт не пройшов розгляд профільного комітету. Натомість парламент ухвалив інший закон, який дозволяє зупиняти провадження у корупційних справах, якщо обвинувачений не може брати участь у суді навіть по відеозв’язку.
Згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу, суд може призупинити розгляд справи, якщо обвинувачений ухилився від явки, захворів на тяжку хворобу або мобілізований. У такому випадку суд зупиняє провадження щодо конкретної особи, продовжуючи розгляд щодо інших фігурантів, якщо справа стосується кількох осіб.
Watchers подав запити до Офісу генпрокурора та Державного підприємства “Інформаційні судові системи”, щоб дізнатися кількість зупинених справ через мобілізацію, але ОГП таку статистику не веде, а держпідприємство не є її розпорядником. Судді повідомили, що в реєстрі таких справ понад 30 тисяч станом на 6 січня 2026 року.
Серед прикладів – Солом’янський райсуд Києва призупинив у 2023 році справу щодо Юрія Спасських за звинуваченням у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мирним акціям, організації вбивств та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень під час подій Майдану у 2014 році.
Обухівський райсуд Київської області у 2023 році оголосив вироки лише двом експравоохоронцям у справі про катування та зґвалтування в Кагарлицькому відділку поліції. Розгляд щодо інших фігурантів призупинили через їхню мобілізацію. Суди водночас відмовили в клопотаннях про мобілізацію колишнього судді та окремих обвинувачених у резонансних справах, включно з Романом Насіровим і В’ячеславом Вільцанюком.
Адвокат Костянтин Дорошенко пояснив, що закон дозволяє мобілізацію лише для тих, хто не має статусу обвинуваченого або засудженого за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Суд перевіряє реальну можливість участі обвинуваченого у засіданнях, зважаючи на його посаду, завдання та місце служби.
Експерт Євген Крапивін зазначив, що суди схильні задовольняти клопотання, якщо обвинувачений перебуває у бойовому підрозділі на лінії фронту, і відмовляють, якщо він служить у тилових частинах або спробує ухилитися від відповідальності. Він також підкреслив, що строки давності не зупиняються, крім випадків, коли обвинувачений ухиляється від правосуддя або вчиняє інший злочин.
Адвокатка Олена Сторожук додала, що закон дозволяє мобілізацію осіб із погашеною судимістю або умовно засуджених, а засуджені за тяжкі злочини не можуть бути мобілізовані. Вона наголосила, що зупинення провадження через мобілізацію не повинно автоматично зупиняти строки давності, оскільки строки перериваються лише, якщо особа свідомо уникає відповідальності.
Депутатка Анастасія Радіна уточнила, що ухвалений улітку 2025 року закон дозволяє зупиняти провадження лише у випадках, коли обвинувачений безпосередньо бере участь у заходах оборони. Суди можуть відновлювати провадження та залучати обвинувачених по відеозв’язку, якщо це можливо.
Адвокати вважають чинне регулювання компромісним між інтересами держави в обороні та необхідністю ефективного кримінального судочинства. Водночас вони наголошують на потребі перевіряти реальність мобілізації та уникати зловживань для затягування справ.
Нагадаємо, що наприкінці 2025 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Конституційного Суду з вимогою перевірити на відповідність Конституції одну з норм Закону “Про виконавче провадження”, яка фактично зупиняє виконання судових рішень під час війни.
Йдеться про абзац 22 пункту 10-2 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” закону, який запроваджує повний мораторій на виконання судових рішень щодо органів і юридичних осіб, залучених до оборони держави.
Лубінець пояснив, що ця норма блокує виконання будь-яких судових рішень немайнового характеру на період воєнного стану. На його думку, це нівелює не лише права, які вже підтвердив суд, а й саме право на судовий захист, адже держава фактично не забезпечує виконання таких рішень.
