В Україні треба вдосконалити законодавство, щоб люди з інтелектуальними порушеннями могли голосувати – Омбудсман

В Україні потрібно усунути обмеження виборчих прав на підставі розумових або психічних розладів, на що звертає увагу Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини. Зокрема, щоб такі люди могли голосувати за підтримки помічників. 

Про це йшлося під час експертного обговорення “На шляху до ЄС: огляд рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ щодо виборів в Україні” 15 грудня, передає ZMINA.

Фото: фейсбук Офісу Омбудсмана

Подолання бар’єрів на майбутніх виборах в Україні передбачено в чинному законодавстві та дорожніх картах щодо євроінтеграції. У рекомендаціях Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ ОБСЄ) за результатами спостережень у 2019–2020 роках висунуто зауваження щодо необхідності усунути всі обмеження виборчих прав на підставі розумових або психічних розладів. На це звернув увагу член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий, який працює з напрямом захисту виборчих прав людей з інвалідністю:

“І ми маємо відштовхуватися від положень нашого чинного законодавства. У нас чітко визначено статтею 70 Конституції України, хто має право голосу. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними”.

Постівий розповів, що таких громадян Центральна виборча комісія обліковує. Щомісячно від судових органів до державного реєстру виборців надходять дані про рішення щодо людей, яких визнано недієздатними, а також про поновлення дієздатності таких громадян.

За цивільним законодавством є поняття повного позбавлення дієздатності та обмеженого – коли обмежується цивільна дієздатність людини, але виборче право в неї не обмежене, зазначив член Центрвиборчкому. Європейський суд з прав людини визначає, що обмеження виборчого права може відбуватися за окремими критеріями, але це має бути чітко визначено та описано в індивідуальному порядку судом.

“Якщо досліджувати рекомендації БДІПЛ ОБСЄ багатьом країнам, то позиція ОБСЄ полягає в тому, що будь-які обмеження громадян на підставі інвалідності є дискримінаційними”, – звернув увагу Постівий.

Зокрема, ОБСЄ надає позитивну оцінку Німеччині, яка 2019 року надала повне право голосувати людям з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями, що перебувають під опікою. Водночас деякі країни мають позицію, схожу на українську. Наприклад, в Албанії, Польщі, Португалії, Румунії є різні підходи, застосовується обмежена дієздатність. До цих країн висувають аналогічні зауваження, як і до України, що такі бар’єри мають бути усунуті.

У 2020 році Національна асамблея людей з інвалідністю України опитала 790 людей щодо їхньої участі у виборах, розповів Постівий. Окрема група респондентів мала інтелектуальні порушення. Виявилося, що майже 70% людей з обмеженою дієздатністю беруть участь у голосуванні, трохи більш ніж 20% – на виборчих дільницях.

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що позбавляти людину виборчих прав лише через наявність інвалідності неприпустимо. За його словами, рішення щодо будь-яких обмежень мають бути індивідуальними, обґрунтованими й не базуватися на діагнозі.

“Спираючись на міжнародні стандарти та рекомендації, під час напрацювання нового законопроєкту нам треба вдосконалювати виборче законодавство з переходом до моделі участі, що ґрунтується на підтримці та розумному пристосуванні”, – зазначив Омбудсман.

Лубінець додав, що в Україні треба розробити механізм, як надавати допомогу під час голосування без втрати таємниці виборів:

“Нам треба забезпечити доступність інформації про вибори, подавати матеріали простою мовою, у зрозумілих форматах, з використанням візуального супроводу, системно впроваджувати такі підходи через Центральну виборчу комісію, щоб ці громадяни мали доступ до всієї інформації”.

За офіційними даними на 2013 рік, в Україні було 102 тисячі людей з інтелектуальними порушеннями, з них інвалідність із діагнозом “розумова відсталість” мали приблизно третина, зазначила заступниця виконавчого директора ВГО “Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень” Раїса Кравченко.

“Дві третини – це також виборці, але вони не мають інвалідності й, відповідно, не позбавлені дієздатності”, – звернула увагу вона.

Раїса Кравченко наголосила, що для того, щоб людина з інтелектуальними порушеннями, яка прийшла на виборчу дільницю, могла голосувати, у неї має бути персональний асистент:

“Про персонального асистента говорить Конвенція ООН про права людей з інвалідністю, яка 15 років тому набула чинності в Україні. У 19-й статті йдеться, що, якщо людині з інвалідністю потрібна допомога, щоб бути включеною у суспільство, вона має право на персонального асистента”.

За словами експертки, людина з інтелектуальними порушеннями може не розуміти, що таке вибори й влада. Тому інформування треба проводити в доступній формі. Бюлетені також мають враховувати особливості широкого кола людей, зокрема старшого віку. 

Нагадаємо, ZMINA писала, що законопроєкти щодо вдосконалення прав недієздатних людей, які ВР підтримала в першому читанні, не враховують міжнародних рекомендацій та суперечать новому підходу з оцінювання інвалідності.

Верховна Рада 4 вересня ухвалила в першому читанні два законопроєкти, які мають посилити захист прав людей, визнаних недієздатними. Зокрема, передбачено, що підопічні зможуть відмовитися від опікуна, якщо той порушує їхні права. У парламенті зазначили, що законопроєкти узгоджують українське законодавство з Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю та посилюють правовий захист близько 30 тисяч громадян.