В Україні зафіксовано понад 200 тисяч воєнних злочинів РФ, але до суду дійшло лише 446 справ – УГСПЛ

Станом на кінець січня 2026 року в Україні зареєстровано 212 947 воєнних злочинів, скоєних Росією під час повномасштабної війни проти України. Водночас до суду дійшло поки що лише 446 справ. Експерти проаналізували причини, які перешкоджають ефективному розслідуванню та ухваленню вироків. 

Про це йдеться в дослідженні Української Гельсінської спілки з прав людини.

За даними Офісу генпрокурора, на кінець вересня 2025 року було зареєстровано понад 185 тисяч проваджень за статтею 438 ККУ (“Порушення законів та звичаїв війни”). Вже на кінець січня 2026 року ця цифра зросла до 212 947 справ. Водночас кількість вироків залишається критично малою – лише 156 випадків на тлі сотень тисяч епізодів.

Протягом вересня-грудня 2025 року експерти УГСПЛ провели дослідження “Воєнні злочини Російської Федерації проти України: шляхи до справедливого покарання винних”, намагаючись з’ясувати причини величезного розриву між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю ухвалених вироків. Для цього опитали 181 працівника правоохоронних органів – 64 прокурорів та 117 слідчих, а також 44 захисників. Крім того, дослідницька команда УГСПЛ використала запити до державних органів та аналіз відкритих джерел і рішень Єдиного державного реєстру судових рішень.

“Цей розрив між масштабом злочинів та спроможністю системи має не лише юридичне, а й суспільне значення, адже кожна потерпіла особа має право на справедливість“, – наголошують автори дослідження.

Найвагомішими факторами, що впливають на ефективність і строки досудового розслідування, прокурори, слідчі та адвокати називають:

• складнощі в доступі до доказів (місця злочинів часто на окупованих або прифронтових територіях);
• велике навантаження на працівників;
• відсутність доступу до підозрюваних;
• тривалі строки проведення експертиз;
• брак фахівців, залучених до розслідування.

Автори дослідження констатують, що після імплементації Римського статуту практика застосування статті 438 ККУ зазнала позитивних змін. Зокрема, якщо раніше закон прямо вказував на “умисне вбивство”, що зобов’язувало слідство доводити конкретний намір позбавити життя, то нинішнє поняття – “спричинили загибель людини” – є значно ширшим. Таке формулювання дозволяє кваліфікувати дії як воєнний злочин навіть у випадках, коли смерть настала через необережність, наприклад унаслідок хаотичних обстрілів.

“З одного боку, це звільняє правоохоронців від необхідності доказування умисності вчинення воєнного злочину, що призвело до загибелі людини, а з іншого – це ніяк не впливає на зменшення кількості таких справ“, – підкреслює аналітикиня УГСПЛ Оксана Філіпішина.

Правозахисники також зазначають, що захист прав потерпілих посилився завдяки розширенню переліку воєнних злочинів у червні 2025 року. Статтю 438 ККУ доповнили блоком щодо порушень прав дітей, що охоплює депортацію, незаконне переміщення, затримку репатріації, а також вербування чи залучення неповнолітніх до бойових дій.

Водночас Філіпішина звертає увагу на те, що 11% слідчих та майже 30% прокурорів відчувають складнощі з кваліфікацією злочинів та поєднанням статті 438 з іншими нормами ККУ. Саме тому правоохоронцям досі складно розмежовувати воєнні злочини та загальнокримінальні діяння, як-от мародерство чи звичайні вбивства. Це створює ризики як для якості розслідування, так і для дотримання прав обвинувачених.

“Правоохоронні органи відзначають складнощі у відмежуванні воєнних злочинів від інших, зокрема за статтями 438 та 439 КК, що суттєво ускладнює формування обвинувачення“, – додає аналітикиня.

Згідно з аналізом, до п’ятірки найпоширеніших воєнних злочинів, за якими оголошено підозри, увійшли:

• незаконне позбавлення волі, затримання та насильницькі зникнення – 472 підозри;
• катування та жорстоке поводження – 446 підозр;
• утримання в неналежних умовах – 327 підозр;
• вбивства цивільних та військовополонених – 182 підозри;
• пограбування цивільних – 173 підозри.

Нагадаємо, що найпоширенішими воєнними злочинами, за якими українські правоохоронці оголосили підозри з початку повномасштабної війни, стали незаконне позбавлення волі, катування та утримання в нелюдських умовах.

Фото: Максим Каменєв / Ґрати