В Україні ще двом “злодіям у законі” повідомили про підозри: чому закон, який дозволяє це робити, критикують?

Про підозру у встановленні й поширенні злочинного впливу, а також організації та участі в злочинному зібранні (“сходці”) повідомили двом так званим злодіям у законі, які мають кримінальні прізвиська Лаша Сван та Умка. 

Про це розповіли в Офісі генерального прокурора. 

Фото: Нацполіція

Правоохоронці кажуть, що обидва здобули свої “звання” від топпредставників російського кримінального світу – Умка у 2014 році, а Лаша Сван у 1995-му.

Чоловіки вже є фігурантами іншої справи щодо поширення злочинного впливу, обвинувальний акт у якій скерували до суду. 

Щодо другого провадження, то слідчі кажуть, що, перебуваючи в статусі підозрюваних, чоловіки з грудня 2020-го до березня 2021-го організували в Україні й узяли участь у трьох злочинних зібраннях з представниками криміналітету.

На них розв’язували питання координації злочинної діяльності, конфліктні ситуації, а під час однієї зі “сходок” одному з лідерів дозволили збирати гроші, одержані злочинним шляхом, на території Одеси. 

“Також приймалося рішення про виділення фінансової допомоги з так званого злодійського общака на святкові потреби криміналітету та “ворів у законі”, які перебувають у місцях позбавлення волі”, – розповідають правоохоронці.  

Так званий закон про “злодіїв у законі” Верховна Рада ухвалила два роки тому влітку.

Відтоді створення злочинної організації, керівництво нею або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. 

Однак експерти критикували ініціативу депутатів, зокрема, через те, що автори ухваленого законопроєкту не наводили жодних конкретних даних щодо суспільної небезпечності “злодіїв у законі”. Запитання викликало й саме поняття “злодій у законі”.

“Що таке “притаманні злочинному середовищу традиції та правила поведінки”, законопроєкт не визначає – розумій як хочеш. Інше оціночне судження – “користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення”, – також можна тлумачити дуже широко. Наприклад, правозахисник чи адвокат, який захищає права ув’язнених, природно користується серед них авторитетом і обов’язково бере до уваги неписані правила поведінки засуджених та наявні традиції, інакше його чекає фіаско. А вже прив’язати правозахисника чи адвоката до злочинної спільноти майстри знайдуться”, – зазначали у своєму аналізі документа експерти Харківської правозахисної групи.

Правники наголошували, що складається враження, ніби правоохоронні органи хочуть під приводом боротьби зі “злодіями в законі” отримати широкі додаткові можливості для затримання та притягнення до відповідальності тих, кого вони вважають у чомусь винними.

Детальніше про те, чому критикують закон, ви можете прочитати за посиланням.