В Україні до 2028 року планують створити агенцію із захисту свідків воєнних злочинів

Дата: 29 Листопада 2025
A+ A- Підписатися

До кінця 2027 в Україні планують розробити нове законодавство щодо захисту безпеки свідків воєнних злочинів. Окрім цього мають створити нову агенцію, яка б реалізовувала програми захисту учасників кримінальних справ.  

Про це розповіла керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генерального прокурора Вероніка Плотнікова.

Вероніка Плотнікова. Джерело: фейсбук-сторінка посадовиці
 
За її словами, поки внесуть відповідні зміни, потерпілі, які проходять у справах по воєнним злочинам, залишаються у небезпеці. Щоб цього уникнути, їм необхідно повідомити слідчим чи прокурорам усі деталі можливих загроз їхньому життю, які можуть виникати під час розслідування справи.

“Інакше ми про них можемо не дізнатися: прокурор, слідчий і суддя – не телепати. Так, часом ми бачимо більше, ніж людина говорить. Але важливо, щоб основна ініціатива виходила від неї самої. Ба більше – щоб всі ці побоювання і страхи були зафіксовані у відповідній заяві”, – наголосила посадовиця.

Плотнікова, як представниця кримінальної юстиції, свого часу сама обирала баланс між безпекою своїх рідних і публічної інформації про них.

Як вона стверджує, росіяни для маніпуляцій людиною використовують її страхи,  частина з яких може бути обґрунтованою. Саме тому прокуратура намагається мінімізувати деякі з них, роблячи такі кримінальні справи непублічними, а також приховуючи чутливу інформацію. Особливо коли це стосується військовополонених або цивільних бранців.

“В межах кримінального процесу ми можемо зробити анонімними дані людини, яка повідомила нам про викрадення рідної або близької людини. Так, ресурси у нас достатньо обмежені, тож ми не можемо забезпечити такі “голлівудські” речі як переселення потерпілого або свідка з одного регіону до іншого. Тим більше, що у нас в Україні немає зараз цілком безпечних регіонів, лише умовно безпечні”, – пояснює керівниця Коордцентру підтримки потерпілих і свідків Офісу генпрокурора.  

Плотнікова пояснює, що судові процеси можна зробити закритими для обмеження доступу стороннім особам. Також можуть приховуватися або змінюватися персональні дані потерпілих, зокрема, тих з них, які постраждали від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом.

“І тут мова йде не лише про прізвище, імʼя та по батькові, а й про інші дані, які можуть дозволити тебе ідентифікувати. Особливо коли це стосується прифронтових або окупованих територій”, – каже посадовиця.

Спеціалісти Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генпрокурора наразі супроводжують близько 3400 людей, постраждалих унаслідок війни. Серед них багато дітей.

Фото обкладинки: Катівня у Херсоні/Фото Офісу генерального прокурора

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter