В Україні бракує асистентів педагогів та фахівців із корекційної роботи з дітьми

В Україні бракує спеціалістів у галузі інклюзивної освіти, а саме асистентів педагогів та фахівців із корекційної роботи з дітьми. Особливо гостро стоїть проблема в маленьких містечках. 

Як передає кореспондентка Центру прав людини ZMINA, про це в пресцентрі “Главком” розповіла Наталія Компанець, дитяча психологиня та старша наукова співробітниця Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук.

“У школах, де відкривають інклюзивні групи, уже є підготовлені фахівці, але не вистачає асистентів педагогів, а в маленьких населених пунктах – спеціалістів із корекційної роботи з дитиною. Тобто на ці напрями субвенція виділяється, але немає фахівців. Громади повинні стимулювати фахівців залишатись у маленьких населених пунктах. Потрібно виділяти кошти на навчання спеціаліста, а він, зі свого боку, зобов’язаний відпрацювати на місці”, – вважає вона.

Експертка наголосила на необхідності вдосконалити законодавство. Вона пропонує розподіляти навантаження на фахівців однієї кваліфікації для того, аби воно було однаковим у різних населених пунктах. Окрім цього, на її переконання, варто розбудувати систему заохочення кваліфікованого персоналу та вирішити питання з асистентами дитини.

“В Ізраїлі вважають: якщо є дитина з особливими освітніми потребами, це добре. Школи борються за таку дитину. Бо це питання грошей. Відкривається ставка, наприклад, асистента дитини – і держава отримує надходження. Якщо дитину правильно корегувати, то, коли вона виросте, – теж платитиме податки. Мама, яка віддає дитину в інклюзивні групи, може йти працювати і теж, відповідно, сплачує податки”, – пояснила Наталія Компанець.

Вона констатувала, що зараз мама в Україні зазвичай змушена супроводжувати дитину з інвалідністю, а отже, вона не працює, а відтак не може платити податки. Водночас дитина може вирости з неправильною корекцією і також не матиме змоги працювати.

“Державі вигідно заохочувати асистентів дитини“, – наголосила вона. 

Як повідомило Міністерство освіти і науки України у відповідь на запит Центру прав людини ZMINA, у 2018–2019 навчальних роках в інклюзивних класах навчалися 11 866 учнів з особливими освітніми потребами. Відповідний супровід їм надавали 7 636 асистентів учителів.

Нагадаємо, наприкінці 2015 року Україна ратифікувала статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. Того ж року уряд затвердив План дій з реалізації Національної стратегії з прав людини. Він охоплював низку заходів про забезпечення вільного доступу до освіти для людей з інвалідністю.

Завдяки реалізації частини цих заходів у дітей з інвалідністю з’явилося законне право навчатися не у спеціалізованому закладі, що не сприяло соціалізації і ускладнювало подальше життя в соціумі, а у звичайній школі.