У Сімферопольському СІЗО відмовилися прийняти документи, що підтверджують інвалідність незрячого політв’язня Олександра Сізікова

У медсанчастині СІЗО-1 Сімферополя відмовилися прийняти документи про стан здоров’я та захворювання незрячого мусульманина Олександра Сізікова, незаконно засудженого до 17 років позбавлення волі в справі про “тероризм”.

Про це повідомила мати політв’язня Олена Сізікова, пише “Кримська солідарність”.

Олександр Сізіков (архівне фото). Джерело: “Кримська солідарність”

Документи про всі наявні в Олександра захворювання не прийняли через нібито застарілі дати, уточнила жінка. За її словами, у медсанчастині заявили, що самі проведуть медогляд політв’язня.

Нагадаємо, що після ДТП 2009 року Сізіков повністю втратив зір, а внаслідок іншого нещасного випадку в нього видалили селезінку. Чоловік має хронічне захворювання шлунка, захворювання шийно-хребетного відділу, через що йому потрібні регулярні масажі та постійне спостереження у фахівців і курси реабілітації.

Сізікова забрали з дому та відвезли до ІТТ Бахчисараю 14 вересня. Чоловіку не дали навіть зібрати речі, 19 вересня його перевели до СІЗО-1 Сімферополя. Лише за кілька днів мати дізналася, де утримують Олександра, і змогла побачитися з ним.

Як розповів Олені син, спочатку він перебував у спільній камері, а потім його перевели в іншу із захворілим співкамерником. У приміщенні було розбите скло у вікні. Лише через чотири години стуку у двері чоловік домігся, щоб йому дали ковдру. Потім він поскаржився правозахисникам, що у вікні камери немає скла. Лише після цього через два дні прийшли люди й засклили його.

Під час переведення до СІЗО-1 Олександр втратив молитовний килимок. Попри ув’язнення він двічі на тиждень дотримується посту, з необхідними обрядовими діями йому допомагають інші в’язні, уточнила мати бранця Кремля.

Жінка наголосила, що Олександр повністю незрячий, ходить навпомацки. Пересуватися він сам не може, його треба водити.

“Я не уявляю, як адміністрація СІЗО це питання вирішить. Чи приставить до нього людину? Ну як? 17 років людині – це смертельний вирок просто. Я це і медсестрі сказала: “Якщо з ним щось трапиться, то буде на вашому сумлінні”, – розповіла Олена.

Олександр Сізіков – фігурант “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Він народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі. Згодом переїхав до села Тургенєвка Бахчисарайського району, де навчався в місцевій школі. У 2002 році вступив до Севастопольського національного технічного університету на факультет ТАМПТ за напрямом “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.

Після закінчення навчального закладу знайшов роботу, щоправда не за фахом: працював на будівництві. Пізніше влаштувався помічником оператора на заправці в Севастополі. 2006 року Олександр прийняв іслам.

2009 рік для Сізікова видався складним. У червні його збила автівка, коли він їхав на велосипеді. Того ж року Олександр пройшов курс реабілітації тривалістю півтора місяця і отримав першу групу інвалідності. Відтоді в повсякденному житті йому допомагали односельці та імам Едем Смаїлов, аж допоки самого імама не затримала ФСБ і не звинуватила в тероризмі.   

З арештом свого імама Сізіков не міг змиритися, тому він з допомогою двох пенсіонерок виходив на одиничні протести у квітні 2019, травні 2020 року та відвідував судові процеси. 

Олександра затримали 7 липня 2020 року, після обшуків у помешканні його друзів. ФСБ вважає, що Сізіков “заснував 2015 року терористичний осередок “Хізб ут-Тахрір”, а Алім Суф’янов та Сейран Хайредінов стали членами цього осередку. Як докази провини Сізікова російська спецслужба наводить знайдені під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Утім, вони не надруковані шрифтом Брайля.

Незаконна “суддя” Київського районного суду в Сімферополі Ольга Кузнецова у день затримання громадянина України обрала домашній арешт як запобіжний захід. 

“Суд не побачив підстав для звільнення, вважаючи, що послаблений запобіжний захід не забезпечить належного судового розгляду підсудного та суперечитиме рівності приватного та суспільного інтересів. Пом’якшений захід не відповідатиме також інтересам правосуддя в частині вчасного розгляду справи”, – написала Кузнецова у своєму рішенні. “Суддя” заборонила чоловікові листування, доступ до інтернету та телефонні розмови з будь-ким, окрім батьків та лікарів.

14 жовтня того ж року “суд” ухвалив рішення відправити Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську міську психіатричну лікарню.

Співробітники окупаційної поліції забрали Сізікова з дому 14 вересня 2024 року і відвезли його в невідомому напрямку. До цього чоловік перебував під домашнім арештом.

Напередодні, 13 вересня, апеляційний військовий суд підмосковної Власихи ухвалив політв’язню вирок у 17 років ув’язнення. Проте документів з мокрою печаткою силовики під час арешту Сізікова не показали.