В ППУ назвали ключові російські і окупаційні відомства, відповідальні за депортацію українських дітей

Російська окупаційна влада створила цілісну вертикаль управління, що забезпечує системність дій РФ щодо депортації, переміщення та асиміляції українських дітей із використанням Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як ключових платформ.

Про це йдеться в дослідженні Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (ППУ) “КРИМ: транзитний хаб переміщення та ідеологічної обробки дітей”.

Цю вертикаль окупанти створили із залученням низки інституційних структур як на рівні федеральних органів РФ, так і місцевих окупаційних адміністрацій.

Ключовими виконавцями політики депортації на місцевому рівні є окупаційні адміністрації, зокрема:

• так звані органи управління освіти, охорони здоров’я та соціального захисту республіки Крим, які організовують навчальний процес у закладах, що приймають дітей, контролюють стан здоров’я та забезпечують їхнє “розміщення” у спеціалізованих установах;
• окупаційні “органи опіки та піклування”, що відіграють вирішальну роль у формуванні правового статусу депортованих дітей, займаючись їхньою реєстрацією та підготовкою документів для зміни громадянства, усиновлення або передачі під опіку;
• “адміністрації муніципальних утворень”, що відповідають за локальну координацію розміщення дітей у різних регіонах Криму, забезпечують логістику та матеріальне забезпечення дитячих установ.

Особливо важливим завданням цих органів є організація програм, які офіційно подаються як “оздоровлення”, але по суті мають ідеологічний характер і спрямовані на зміну ідентичності дітей через залучення їх до культурно-просвітницьких та патріотичних заходів.

На загальноросійському рівні важливу роль у реалізації політики депортації виконують федеральні відомства, які тісно співпрацюють із кримськими окупаційними органами. Серед них:

• міністерство освіти РФ, яке визначає стандарти навчання, готує навчальні матеріали з проросійською ідеологією та координує освітні програми, що впроваджуються в Криму;
• міноборони РФ, яке бере участь у програмі мілітаризації дітей через підтримку військово-патріотичних таборів і проведення спільних акцій із залученням дітей до навчань, що імітують військові операції;
• Федеральна служба безпеки (ФСБ) РФ, що забезпечує контроль над безпекою процесів депортації, здійснює фільтраційні процедури, супроводжує колони з дітьми та контролює інформаційні потоки;
• уповноважений з прав дитини при президентові РФ, що відіграє ключову роль у публічному обґрунтуванні депортації дітей, веде державні реєстри депортованих неповнолітніх та лобіює спрощення процедур усиновлення українських дітей громадянами РФ.

Окрім державних структур, важливу роль відіграють так звані громадські організації та волонтерські рухи, що часто виконують функції фасаду для державних програм. Серед них:

• благодійні фонди та громадські об’єднання, що офіційно декларують допомогу дітям, але насправді є інструментом переміщення та маніпуляції;
• молодіжні організації, такі як “Юнармія”, що займаються підготовкою дітей у рамках патріотичного виховання та організовують перебування у військових таборах;
• групи “волонтерів”, які залучаються для логістики – супроводжують колони дітей, надають “психологічну допомогу” та допомагають адаптуватися у новому середовищі.

Інституційна структура працює у форматі тісної взаємодії. На федеральному рівні визначаються ключові напрями та політика, на місцевому – забезпечується практична реалізація, а громадські та псевдоволонтерські об’єднання виконують допоміжні функції.

“Водночас усі ці елементи контролюються з єдиного центру та діють синхронно для
досягнення стратегічної мети – денаціоналізації українських дітей через
їхнє фізичне, культурне та психологічне відчуження від України”, — підкреслили в ППУ.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Росія систематично заселяє тимчасово окуповані території росіянами, переслідує українців, змінює національну ідентичність українських дітей. Для реакції на будь-які порушення Росією міжнародного права важливо, щоб нарешті запрацював Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.