В окупованому Криму апеляційна інстанція залишила чинними штрафи незалежній кримськотатарській газеті Qirim
Незаконний “Київський районний суд” у тимчасово окупованому Сімферополі 9 жовтня завершив розгляд апеляційної скарги щодо представника юридичної особи, яка представляє незалежну кримськотатарську газету Qirim, Сейрана Ібрагімова. Незаконна “суддя” Віра Серікова залишив скаргу без задоволення, а рішення так званого “мирового суду” про виплату штрафу в розмірі 250 тисяч рублів – без змін.
Про це повідомляє правозахисна організація “Кримський процес”.
2 жовтня 2024 року “суд” ухвалив аналогічне рішення за апеляційною скаргою редактора видання Бекіра Мамута. Суд також залишив чинним штраф на суму 130 тисяч рублів. В обох випадках ідеться про звинувачення в зловживанні свободою інформації за публікацію доповіді Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, в якій згадувалося про нелюдське поводження в кримських слідчих ізоляторах, тортури та випадки викрадення людей.
Незаконний “суд” дійшов висновку, що доповідь, представлена на сайті ООН, не відповідає дійсності, на підставі відповіді з кримського так званого МВС, яке не фіксувало звернень про тортури з 2017 року.
У червні 2024 року так званий суддя незаконного “Київського районного суду” в тимчасово окупованому Сімферополі Антон Цикуренко визнав видання винним у “дискредитації” окупаційної армії за публікацію в авторській колонці представника Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаша тексту під заголовком “Чи є в людини право захищати себе від штучно-примусової смерті”.
Публікація стосувалася мобілізації кримських татар на тимчасово окупованій території до російської армії. Цикуренко оштрафував газету на 300 тисяч рублів.
Також 18 червня за ту саму публікацію до відповідальності притягнули редактора видання Бекіра Мамутова. Незаконна “суддя” Яніна Охота призначила йому покарання в розмірі 110 тисяч рублів.
Редактора видання Qirim Сейрана Ібрагімова у 2021 році також притягали до відповідальності за нібито “зловживання свободою інформації” та за публікацію доповіді Генсека ООН.
Нагадаємо, 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму патерн придушення неросійських ЗМІ, що було незаконним і не було необхідним у демократичному суспільстві.
Суд у Страсбурзі знайшов підтвердження в численних доповідях міжнародних та неурядових організацій, що в березні 2014 року всі українські телеканали в Криму були закриті.
Після цього на півострові відбувалися такі практики:
- відмова у видаванні або відкликання ліцензій на мовлення;
- відмова у виділенні частот для теле- та радіомовлення;
- оголошення “попереджень” ЗМІ, які окупаційна влада вважала “екстремістськими”, наприклад, за використання термінів “анексія” або “тимчасова окупація”.
ЄСПЛ підкреслив, що це призвело до значного скорочення кількості ЗМІ, яким дозволили працювати на півострові. За даними офіційного медіарегулятора Росії Роскомнагляду, чисельність ЗМІ в Криму скоротилася з 3 000, зареєстрованих раніше за українським законодавством, до понад 200 станом на квітень 2015 року.
ЄСПЛ також узяв до відома систематичні переслідування та залякування журналістів, на які вказували міжнародні організації та українські правозахисні організації, зокрема зафіксовані дані Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи про 350 випадків переслідування журналістів та блогерів у Криму за період із 2014 до 2019 року.
Загалом журналісти в Криму отримували “попередження”, їх затримували та притягали до відповідальності за нібито порушення територіальної цілісності Російської Федерації.
