В Офісі Омбудсмана вкрай занепокоєні інформацією про можливу ліквідацію Мінреінтеграції

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини занепокоєний можливою ліквідацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції). 

Своїми міркуваннями з цього приводу під час брифінгу в Інтерфаксі “Реінтеграція на паузі? Наслідки можливої ліквідації Мінреінтеграції” 18 вересня 2024 року поділилася представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, Ольга Алтуніна, передає кореспондент видання ZMINA.

Ольга Алтуніна

Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, констатувала, що зацікавлені сторони та суспільство не мають відповіді на низку питань про те, який вигляд матиме реінтеграційний процес в Україні. 

“Ті інсайди, які ми зараз отримуємо, свідчать про те, що ми можемо втратити інституцію, яка роками напрацьовувала державну політику. Зруйнувати її можна дуже швидко. Але ми усвідомлюємо, як довго відбуваються кадрові зміни. Ми, як Офіс Уповноваженого, зацікавлені в тому, щоб Мінреінтеграції збереглося, ба більше: навіть розширилися його повноваження з урахуванням сьогоднішнього масштабу викликів”, – сказала Ольга Алтуніна. 

Під час кадрових змін у Кабінеті Міністрів очільниця цього міністерства Ірина Верещук пішла у відставку, зникла посада віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ), а виконувати обов’язки очільника міністерства тимчасово призначили заступника міністра Анатолія Стельмаха. ЗМІ озвучували плани, що після ліквідації міністерства як окремого органу його функціонал передадуть Міністерству розвитку громад та територій України.

Ольга Алтуніна зауважила, що більшість громадян країни сприймає Мінреінтеграції як відомство, яке займається евакуацією та питаннями переселенців, утім коло питань, якими опікується міністерство, вкрай широке. Міністерство займається питаннями, зокрема, як тих українців, які виїхали через війну за кордон, так і тих, які перебувають на лінії ведення активних бойових дій та на ТОТ. 

За її словами, оскільки міністерство опікується різними категоріями постраждалих унаслідок російської агресії громадян, Офіс Омбудсмана вкрай зацікавлений, щоб Мінреінтеграції збереглося в тому вигляді, у якому воно є зараз.

“Ми в Офісі Уповноваженого, як інституція, яка захищає права людей, бачимо, що кількість звернень громадян щодо порушення їхніх прав, особливо тих, які постраждали від війни, суттєво збільшується. Тільки за два останні роки наш структурний підрозділ поновив понад 12 тисяч порушених прав громадян, які постраждали від війни. Це свідчить про те, що кількість людей, які звертаються і хочуть від держави отримати підтримку, допомогу, відповіді на складні питання, які їх цікавлять, дуже велика”, – пояснила представниця Уповноваженого.

Вона пояснила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні створено додаткові органи, які займаються саме постраждалими від війни, – профільний комітет у Верховній Раді, структурний підрозділ в Офісі генерального прокурора, структурний підрозділ в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

“Тобто, з одного боку, держава розуміє, що цим питанням треба опікуватися, але з іншого – вкрай дивними видаються наміри ліквідувати саме те міністерство, яке формує державну політику в цій сфері. Наразі Мінреінтеграції є тією інституцією, яка розробляє та впроваджує велику кількість стратегій, що стосуються постраждалих від війни. Якщо дійсно створять орган на кшталт агенції, то його керівник не зможе бути повноправним членом Кабінету Міністрів України, впливати, до прикладу, на  голосування на урядових комітетах. Отже, він не зможе формувати порядок денний саме стосовно потерпілих”, – пояснила Ольга Алтуніна. 

Представниця Уповноваженого нагадала, що наразі розробляється стратегія захисту прав ВПО, оновлюється стратегія забезпечення житлом ВПО, стратегія працевлаштування ВПО та стратегія відновлення державної влади на деокупованих територіях.

Крім того, наразі планується затвердити за участю громадських організацій та Офісу генерального прокурора, народних депутатів концепцію щодо потерпілих.

Вона нагадала, що Мінреінтеграції відіграло важливу роль у залученні міжнародної допомоги на підтримку всіх  категорій постраждалих від війни громадян, і висловила сумнів, що новостворена агенція матиме вагу, щоб залучити міжнародну допомогу від партнерів України.

Ліквідація Мінреінтеграції ставить під ризик систему захисту та підтримки військових, цивільних полонених та політв’язнів, наголосила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.  

Нагадаємо, 18 вересня 2024 року Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту розкритикувала плани влади ліквідувати Мінреінтеграції та оприлюднила свою офіційну позицію.

Читайте також: Реінтеграція на паузі. Якою буде політика держави після ліквідації профільного міністерства?

Видання ZMINA надіслала Кабінету Міністрів запит про коментарі, утім пресслужба уряду його проігнорувала. 

Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду визначити категорії осіб, постраждалих через збройну агресію проти України, для надання їм повноцінної підтримки та захисту.

Правозахисники наголошують, що попри тривалий збройний конфлікт і сотні тисяч осіб, які зазнали шкоди, в українському законодавстві немає визначення, кого можна вважати постраждалими внаслідок збройного конфлікту. Вони також констатують, що, через те що немає стратегічного державного бачення, не вдалося запровадити комплексну систему обліку й підтримки та допомоги потерпілим, яка має ґрунтуватися на оцінюванні завданої шкоди кожному постраждалому та на гнучкому підході до її компенсації.

Протягом 2022–2023 років на міжнародному рівні були ухвалені важливі документи в частині майбутньої компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України. Зокрема, під егідою Ради Європи був створений міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Втім, як наголошують правозахисники, на національному рівні є потреба визначення категорій осіб, які постраждали від війни, а також системи обліку шкоди, завданої життю та здоров’ю потерпілих.