Уряд відправив на доопрацювання законопроєкт № 14230, що передбачає перевірки на поліграфі для українців з окупованих територій

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування повернув уряду на доопрацювання законопроєкт № 14230, що передбачає, зокрема, перевірку на поліграфі для кандидатів на посади в органах влади, які проживали на тимчасово окупованій території.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні комітету 16 лютого.

Йдеться про законопроєкт, зареєстрований у листопаді 2025 року у Верховній Раді України. Документ визначає особливості обіймання посад у державних органах та органах місцевого самоврядування для громадян України, які мають громадянство іншої держави.

Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина на засіданні комітету заявила, що законопроєкт був спробою знайти “безпечний компроміс” у питанні доступу до посад осіб із множинним громадянством. За її словами, під час підготовки документа врахували пропозиції низки органів влади, зокрема Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, НАЗК, а також позиції Центральної виборчої комісії та Ради національної безпеки й оборони.

“Законопроєкт також був підтриманий Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, Вищою радою правосуддя і Державною судовою адміністрацією”, – зазначила Алюшина.

Вона наголосила, що розробники виходили з чинного законодавства, яке передбачає звільнення державного службовця в разі набуття громадянства іншої держави, а також з аргументів органів безпеки. Водночас вона визнала, що підходи до осіб, які примусово набули громадянства держави-агресора, можуть бути переглянуті з обов’язковим урахуванням безпекового компонента.

Водночас представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова спростувала інформацію про підтримку чинної редакції законопроєкту Омбудсманом. За її словами, Офіс Омбудсмана погоджував попередню версію документа ще у вересні 2025 року, однак після суттєвих змін нову редакцію не підтримав і надав до неї зауваження.

Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності органів державної влади, державних символів і нагород Олександр Літвінов повідомив, що комітет отримав численні зауваження від всеукраїнських асоціацій, органів місцевого самоврядування, неурядових та міжнародних організацій. За його словами, більшість критиків указувала на можливу невідповідність окремих положень законопроєкту Конституції України, непропорційне втручання в політичні права громадян, а також на невизначений порядок застосування поліграфа.

“Зважаючи на всі усні та письмові зауваження до законопроєкту, підкомітет ухвалив рішення відправити його уряду на доопрацювання”, – підсумував Літвінов.

Голова комітету Олена Шуляк додала, що щонайменше 13 висновків, які надійшли на адресу комітету, містили застереження щодо проєкту. Серед них – позиція Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

Коаліція правозахисних організацій у своєму аналізі зазначає, що положення законопроєкту не узгоджуються з чинним законодавством і звужують поняття недобровільного набуття громадянства. Запропоновані норми, за їхніми словами, можуть призвести до дискримінації постраждалих осіб і покарання людей за обставини, на які вони не мали впливу.

Правозахисники також наголошують, що ключовою проблемою законопроєкту є запровадження перевірок з використанням поліграфа поза межами кримінального провадження. На їхню думку, це суперечить засадам Кримінального процесу та створює ризики порушення конституційних прав – зокрема, права не свідчити проти себе, права на захисника і права знати суть підозр.

Окрему небезпеку такі норми, за оцінками експертів, становлять для людей, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Багато з них отримували російські документи під примусом – як умову доступу до медицини, соціальних виплат або для уникнення переслідувань. У стані травми та постійної тривоги результати поліграфа можуть відображати не неправдиві свідчення, а наслідки пережитого насильства.

Нагадаємо, кандидат юридичних наук, керівник кримінальної практики адвокатського об’єднання AZONES Микола Мягков у коментарі виданню ZMINA наголосив, що поліграф не є джерелом доказів, це лише допоміжний інструмент, який за своєю природою не може бути обов’язковим і не може мати санкцій за відмову.