Уряд утворив міжміністерську групу, яка формуватиме політики щодо переселенців
Уряд утворив ініціативу “Перехід” із низкою секторальних робочих груп, що спільно з міжнародними донорами та громадянським суспільством збиратиме, аналізуватиме дані, формуватиме політики, систематизуватиме та координуватиме усі види допомог задля подолання викликів у підтримці внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Про це повідомила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час конференції у Києві “Дані для довгострокових рішень”, передає кореспондент видання ZMINA.
Оксана ЖолновичВ уряді сподіваються, що така ініціатива стане підґрунтям для майбутньої стабільної соціальної системи та виконання політик з підтримки переселенців.
За словами Оксани Жолнович, уряд ставить за мету також розбудувати стійкі державні інституції, які забезпечуватимуть з часом сталу та безперервну підтримку переселенцям без допомоги міжнародних донорів.
“Ми працюватимемо з питаннями, що виходять за межі повноважень компетенцій одного міністерства. Переселенцями опікується не лише Мінреінтеграції, а й всі інші міністерства у питанні підтримки й забезпечення прав цієї категорії громадян. Це стосується реалізації державних політик, зокрема соціальної, економічної, регіонального розвитку”, – додала Ольга Макогон, менеджерка проєкту “Реформа системи соціальної підтримки” Офісу реформ Кабінету Міністрів.
Уповноважений з питань ВПО та заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ) Олексій Бородай окреслив виклики у сфері внутрішнього переміщення.
Олексій Бородай“Ворог забрав у переселенців усе: житло, родину, усі цінності, які у переселенців були до великої війни. Окрім держави та підтримки міжнародних організацій, ніхто їм не допоможе. Вони самі не зможуть вийти зі складної життєвої ситуації”, – прокоментував він.
За його словами, держава повинна розробити чіткі плани оперативного реагування, починаючи з моменту евакуації людини до безпечніших місць, і надати можливості для її інтеграції у новій громаді.
“Важливо забезпечення переселенців перекваліфікацією, якщо це необхідно, працевлаштуванням, надати гуманітарну, соціальну та психічну допомогу. Необхідно буде закривати запити дітей та робити все, що необхідно для інтеграції у територіальні громади. Для цього потрібна буде співпраця державних органів влади й буде багато роботи в об’єднаних територіальних громадах”, – пояснив заступник міністра.
Крім того, держава ставить за кінцеву мету реінтегрувати громадян у свою територіальну громаду після їх повернення. Реінтеграція переселенців має завершитися тим, що вони більше не потребуватимуть підтримки від держави, отримавши роботу та житло. Відтак, за словами Володимира Анушкевича, керівника директорату у справах ВПО Мінреінтеграції його відомство визначило забезпечення житлом та працевлаштування переселенців як пріоритетні напрямки роботи у цій сфері.
Ми, звичайно, чекаємо на перемогу. Але ми вже зараз маємо запропонувати громадянам рішення, що дозволять підтримати їхні права та інтереси та відкрити додаткові можливості для адаптації в умовах тотальної невизначеності.
Ольга Макогон
Ольга Макогон назвала фундаментальною роботу з якісними даними для розробки політик у цій сфері. Експерти відзначають відсутність сумісності загального оперативного масиву даних статистики населення України з наявними даними про внутрішнє переміщення та потоки біженців. Брак узгодженості та сумісності даних перешкоджає як інтеграції численних джерел даних для оцінювання й прогнозування, так і перехресній валідації різних джерел даних і методів оцінювання.
Серед головних викликів для сумісності та узгодженості даних експерти називають:
- великомасштабний та складний характер мобільності населення України;
- застарілий характер перепису населення й домогосподарств України, який проводили 2001 року;
- вплив останніх 12 місяців війни й переміщення на системи адміністративних даних України (наприклад, на систему реєстрації актів цивільного стану, адміністративні дані про міграцію, інформаційну систему охорони здоров’я);
- проблеми відмінностей в охопленні та якості альтернативних джерел даних (до прикладу, даних операторів мобільного зв’язку, даних соцмереж, адміністративної документації, комунальних підприємств);
- неповнота відомостей про вік, стать, географічне місце походження наявних джерел даних про внутрішнє переміщення й біженців;
Директор регіонального офісу Міжнародної організації з міграції (МОМ) у Південно-Східній Європі, Східній Європі та Центральній Азії Манфред Профазі наголосив на важливості узгодження даних від міжнародних організацій та українських відомств у цій сфері задля розбудови консенсусу.
“Без високої якості даних, без довіри ми не можемо належним чином реагувати на потреби людей, які стали ВПО внаслідок війни. Війна протестувала ті системи даних, які підтримувала МОМ ще з 2014 року, та ті підходи, які вживають урядові та міжнародні організації. Систему даних потрібно гармонізувати”, – прокоментував Профазі.
Як відомо, через неспровоковану повномасштабну війну росіян проти України 8 млн громадян стали біженцями та 5,9 млн внутрішньо переміщеними особами.
Нагадаємо, у лютому Мінреінтеграції та правозахисники презентували проєкт нової Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року та операційний план з її виконання. Пропозиції до стратегії міністерству можна надіслати до 24 лютого.
Відомо, що Мінреінтеграції погодило документ. Очікується, що його затвердить уряд найближчим часом.
Напередодні коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки на підтримку переселенців та кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, вчинені в Україні.
