Умови тримання в карцерах Ізмаїлу наближені до катування – моніторинг

Умови тримання ув’язнених у карцерах Ізмаїльської установи виконання покарань Одеської області (№22) можна розглядати як катування.

Про це заявили монітори Національного превентивного механізму (НПМ) після візиту до установи.

Загальна площа камери разом із санвузлом складає лише 2,8 м2, а металеве ліжко у ньому має довжину 1,7 м. У цьому році в карцері тримали одну людину протягом 10 днів.

Монітори зафіксували також низку інших недоліків.

Установа фактично виконує функцію слідчого ізолятора і на момент візиту в ній утримували 182 особи.

У ній час від часу роблять ремонт в окремих приміщеннях, проте один з двох корпусів, який побудували у середині 19 сторіччя, потребує капітального ремонту. Особливо у занедбаному стані перебувають камери карантину для новоприбулих осіб, у яких стіни уражені грибком та пліснявою. У них відсутній доступ до свіжого повітря та природнього освітлення через те, що на вікнах встановили додаткові захисні екрани.  Ремонту потребують і кімнати в адміністративній будівлі для проведення короткострокових побачень.

У приміщенні збірного відділення установи, в якому новоприбулі ув’язнені повинні перебувати не більше двох годин, облік цього часу ніхто не здійснює.

Монітори не зафіксували порушень норм житлової площі, однак більшість камер обладнані надмірною кількістю спальних місць, що створює умови для можливих порушень. У приміщеннях для тримання в’язнів немає примусової вентиляції, санвузли не обладнані змивними бачками, клозетні чаші застарілі та потребують заміни. У всіх камерах відсутнє чергове (нічне) освітлення.

Хоча в Ізмаїлі ввели карантин у зв’язку зі спалахом захворювань на гострі кишкові інфекції, на час візиту в камерах Ізмаїльської установи виконання покарань не було встановлено бачків з питною водою, як це передбачено чинним законодавством, що створювало небезпеку для здоров’я в’язнів.

У медичній частині залишаються неукомплектованими посади терапевта і стоматолога, відсутні стаціонар та ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, бракує функціональних приміщень (процедурного та фізіотерапевтичного кабінету, функціональної діагностики, перев’язувальної), а також необхідного обладнання. В установі не організовано зберігання ліків, які передають родичі ув’язнених. Диспансерного нагляду немає. Сильнодіючі препарати списують без будь-яких записів у медичних картах пацієнтів.

На даний час в установі тримають 16 ВІЛ-позитивних осіб, із яких 9 отримують високоактивну антиретровірусну терапію. Такі в’язні у повному обсязі забезпечені ліками та мають доступ до медичного обстеження. В установі створені достатні умови для проведення перед- та післятестового консультування.