Засуджених до окупації українців після відбуття покарання в Криму чи Росії не депортують до України, а відправляють до центрів тимчасового утримання для іноземців

Засуджених до окупації українців, які залишилися відбувати покарання на території Криму чи були перевезені до Росії, після звільнення з в’язниць не депортують до України, а відправляють до центрів тимчасового утримання для іноземців. Там вони фактично відбувають ще один термін ув’язнення.

Про це виданню ZMINA повідомило джерело в Криму.

“Через відсутність прямого авіасполучення з Україною примусова депортація осіб з українським громадянством є неможливою. Самостійний контрольований виїзд таких осіб чомусь не передбачений. Тому цих людей скеровують до центрів тимчасового утримання іноземних громадян. Тобто, по суті, вони відбувають другий термін ув’язнення”, – розповів співрозмовник видання.

За його словами, в Криму відсутні подібні центри, тому українців відправляють до міста Кропоткіно Краснодарського краю Росії.

“Їх ніхто не відвозитиме на кордон для формального перетину, так би мовити, лінії кордону. Адже є певна процедура. Вони ніби депортують людей, а потім з’ясовується, що їх десь утримують без документів. У цій ситуації потрібно закидати скаргами всі можливі структури (прикордонну службу, ФСБ та центри для іноземців). До них обов’язково потрібно додавати документи або фотографії. Також можна написати листа на ім’я ув’язненого до слідчого ізолятора через сайт “ФСІН” (Федеральна служба виконання покарань). Якщо лист вручили, це означатиме, що його утримують там.  Якщо ні, то його там немає. До цього листа можна також вкласти конверт, на якому буде зазначена зворотна адреса, та аркуш паперу. Інколи це спрацьовує”, – радить джерело.  

Також співрозмовник видання розповів історію українця, який намагався повернутися з Росії до України, перетнувши адмінкордон із Кримом. Але під час перетину його затримали та два тижні утримували невідомо де. Щоб відшукати чоловіка, правозахисники надсилали запити до всіх можливих російських пенітенціарних установ. Завдяки цьому вдалося з’ясувати, що українця утримують в одному з кримських СІЗО. Однак персонал слідчого ізолятора заперечував його присутність там. Після двох тижнів скарг з боку правозахисників його вивезли із СІЗО та висадили біля заправки на Чонгарі. Чоловіку повернули паспорт, але водночас забрали гроші та ювелірні прикраси, які він мав із собою. Зранку біля заправки його знайшла місцева жінка, яка потім його і прихистила.

“Він сам з Маріуполя. До нас по допомогу звернулася його мати, яка потім його і знайшла. Після пережитого чоловік отримав дуже сильну психологічну травму і відмовлявся будь з ким про це розмовляти. Він був дуже наляканий і навіть боявся виходити надвір. Як з’ясувалося пізніше, у СІЗО до нього застосовували тортури. Через це в чоловіка почалися серйозні проблеми із серцем. Цілком можливо, що таких випадків може бути більше”, – повідомляє співрозмовник видання.

Нагадаємо, правозахисники Центру прав людини ZMINA станом на початок грудня зафіксували 386 випадків насильницьких зникнень після початку повномасштабної агресії. Але це тільки верхівка айсберга – лише випадки, які стали відомі завдяки зверненням родичів або свідків викрадень.

Скільки випадків досі залишаються невідомими через міркування близьких “не зашкодити” або відсутність зв’язку, а також скільки українців зникли на блокпостах під час “фільтраційних заходів” – порахувати досі неможливо.

Серед основних місць утримання захоплених цивільних, за інформацією координаторки Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, Крим, слідчі ізолятори найближчих до кордону Брянська, Бєлгорода, Курська, Ростова, а також колонії на окупованій території Донецької області. В ініціативі “Кримська ідея” додають, що лише в одному слідчому ізоляторі Сімферополя, за їхніми оцінками, тримають щонайменше 110 цивільних осіб з новоокупованих територій.

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.