Українські правозахисники розкритикували владу, яка досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду
Влада розглядає ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) в межах пакета важливих реформ Ради Європи, що стосуються прав людини в Україні.
Про це під час дискусії “Спеціальний міжнародний трибунал над Росією: що варто знати” заявила керівниця постійної делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева, передає кореспондент видання ZMINA.
Судді Міжнародного кримінального судуЗа її словами, в межах цього пакета народні депутати вже ратифікували Стамбульську конвенцію.
“Можливо, цей день (ратифікації Римського статуту та членства України в МКС. – Ред.) настане”, – прокоментувала Марія Мезенцева.
Вона додала, що Україна активно працює над створенням трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, оскільки цей вид міжнародного злочину в Україні не є під юрисдикцією МКС.
Мезенцева також відзначила вкрай високий запит виборців її округу на справедливість.
Правозахисники розкритикували українську владу, яка з початку російської агресії 2014 року досі не ратифікувала Римського статуту.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко переконаний, що членство України в МКС – це “умова, без якої неможливо рухатися далі”.
Олександр Павліченко“Коли ми входимо в систему норм міжнародного гуманітарного права, чітко визначеного на рівні Римського статуту з усіма елементами притягнення до відповідальності за всіма кваліфікаційними ознаками цих злочинів, ми не можемо пройти повз і створити щось нове, навіть ad hoc інструментарію. Перша необхідна умова та вимога – ратифікація Римського статуту, яким складним сам статут не видавався б”, – наголосив правозахисник.
Українська письменниця, адвокатка, правозахисниця Лариса Денисенко висловила під час свого виступу переконання, що ратифікація статуту – це повага з боку України до Міжнародного кримінального суду.
Вона переконана, що закордонних партнерів України запитуватимуть, навіщо Україна створює нові судові інституції – трибуналу щодо злочину агресії, трибунал для російських пропагандистів, – якщо вона не приймає міжнародних правил загалом.
Німецький юрист із міжнародного права, професор Університету Ерлангена – Нюрнберга Крістоф Заферлінг назвав “величезною політичною помилкою України” те, що вона так і не стала членом Міжнародного кримінального суду. Він переконаний – Україна швидко має приєднатися до МКС, щоб надіслати світовій спільноті сигнал, що вона визнає уявлення, які мають Західна Європа, Південна Америка та значна частина Африки й підпорядковується цим уявленням та принципам.
Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич наголосив на необхідності створення трибунал. Він пояснив: якби не було цього материнського злочину агресії, в Україні б не сталися інші види міжнародних злочинів – воєнні злочини, злочини проти людяності та, ймовірно, геноцид українського народу. Кориневич переконаний, без переслідування винних за цей злочин правосуддя неможливе.
За його словами, важливо забезпечити міжнародність трибуналу, долучаючи до його створення якомога більше держав, щоб розв’язати питання імунітетів для міжнародних злочинців.
Cпівзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко вважає, що якби починаючи 2014 року в правових оцінках світу правові аргументи не керувалися політичною та економічною доцільністю у відповідь на гібридну агресію Росії, коли Росія дійсно юридично була б названий агресором, то повномасштабного вторгнення можна було б уникнути.
Станом на 21 листопада Офіс генерального прокурора зареєстрував 67,5 тисяч злочинів, пов’язаних з російсько-українською війною. З них 48,1 тисячі воєнних злочинів та 19 018 злочинів, скоєних проти національної безпеки України.
