Україна виконала понад 90% зобов’язань у майже половині сфер угоди про вступ до ЄС: звіт уряду

Уряд опубліковував звіт про виконання угоди про асоціацію між Україною і ЄС за 2024 рік. Документ свідчить, що в 11 із 24 сфер рівень виконання зобов’язань сягнув понад 90%.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Фото: Pixabay

У яких сферах найвищий рівень виконання зобов’язань щодо вступу до ЄС

За 2014–2024 рік Україна виконала 81% зобов’язань за угодою про асоціацію між Україною і ЄС, йдеться у звіті за 2024 рік, який підготував урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Зазначається, що в 11 з 24 сфер угоди рівень виконання зобов’язань сягають 90% і більше. Зокрема:

• інтелектуальна власність – 98%;
• освіта навчання та молодь – 97%;
• статистика та обмін інформацією – 96%;
• гуманітарна політика – 94%;
• юстиція, свобода, безпека, права людини – 93%;
• державні закупівлі – 92%;
• політичний діалог, національна безпека та оборона – 91%;
• підприємництво – 91%;
• митні питання – 91%;
• оподаткування – 90%;
• управління державними фінансами – 90%.

За словами віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної, триває скринінг законодавства на відповідність праву ЄС.

“Вже завершено оцінювання за трьома з шести кластерів, фіналізуємо дорожні карти у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи держслужби. Паралельно триває виконання Угоди про асоціацію, яка залишається важливим орієнтиром інтеграції до внутрішнього ринку Євросоюзу”, – розповіла урядовиця.

Угода про асоціацію була підписана у 2014 році, повноцінно вона набула чинності 1 вересня 2017 року. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, а 25 червня 2024 офіційно оголосили про початок переговорів.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбиті на 35 розділів. 33 з них об’єднані в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.

Результати виконання угоди у сфері основоположних прав

У звіті зазначені заходи, які стосуються сфери основоположних прав. Зокрема, у 2024 році Верховна Рада ухвалила закон № 3733-IX  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції, який набув чинності 19 грудня.

На розгляді парламенту знаходяться такі законопроєкти:

• № 0931 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)”, метою якого є усунення прогалин у законодавстві щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації в Україні відповідно до актів права ЄС;
• № 12252 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до вимог статей 8 та 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини) та Регламенту Ради (ЄС) 2016/1104 про впровадження посиленої співпраці у сфері юрисдикції, застосовного законодавства та визнання та виконання рішень у справах майнових наслідків зареєстрованих партнерств”, який містить зміни до 47 законодавчих актів та пропонує визначити правовий статус, права і обов’язки зареєстрованих партнерів.

Згідно зі звітом, у 2024 році було виконано більшість рекомендацій підкомітету ООН проти катувань, включених до дорожньої карти:

• продовжено строки виконання Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції та плану заходів з її реалізації;
• впроваджено проєкт автоматизованого обліку дій із затриманими особами “Custody Records” в діяльності підрозділів Нацполіції України (на грудень 2024 року запроваджено в 95 ізоляторах тимчасового тримання);
• у 2023–2024 роках удосконалені можливості для подання звернень щодо захисту прав засуджених та ув’язнених;
• запроваджений проєкт платних послуг у слідчих ізоляторах;
• забезпечено фінансування діяльності Національного превентивного механізму;
• оптимізовані установи виконання покарань, умови тримання в яких не відповідали міжнародним стандартам.

МОЗ затвердило нову інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації у закладах охорони здоров’я при виявленні в особи, доставленої з місць несвободи, будь-яких тілесних ушкоджень, а також в інших випадках у разі виявлення ушкоджень, що можуть свідчити про протиправний характер їх заподіяння, включаючи катування та інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижують гідність, поводження і покарання.

У сфері захисту персональних даних ВР у листопаді 2024 року ухвалила у першому читанні проєкт Закону № 8153 “Про захист персональних даних”,  спрямований на приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів у сфері захисту персональних даних.

Також у парламенті знаходиться проєкт Закону № 6177 “Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації”, який передбачає створення нового органу контролю у сфері захисту персональних даних та визначає статус, повноваження, принципи організації та порядок діяльності цього органу.

У сфері забезпечення свободи вираження поглядів в умовах воєнного стану зроблені такі кроки:

• затверджено дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіапростору після припинення чи скасування воєнного стану;
• внесені зміни до Порядку взаємодії ЗСУ, інших складників сил оборони та представників медіа в умовах воєнного стану, які спрощують доступ акредитованих журналістів до зони бойових дій;
• відновлено доступ журналістів до Верховної Ради з урахуванням обмежувальних заходів, спрямованих на забезпечення інтересів національної безпеки України.

У звіті також перелічені заходи у сфері захисту прав національних меншин:  

• видана спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії РФ України за період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року, яка містить 75 рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо вдосконалення законодавства та державної політики;
• за підтримки Ради Європи упродовж 2023–2024 років реалізувався пілотний проєкт в межах Мукачівської міської територіальної громади Закарпатської області “Документування осіб з-поміж ромської національної меншини (спільноти) та напрацювання юридичних механізмів спрощення цієї процедури”;
• у грудні 2024 року були внесені зміни до Закону “Про безоплатну правничу допомогу”, якими до переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, включено потерпілих від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками. Цей закон набуде чинності через рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Раніше ZMINA писала, що уряд затвердив План заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії, які представлені у звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року. Документ передбачає понад 380 заходів, що спрямовані на виконання рекомендацій Єврокомісії у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення 2024 року. Також – на продовження виконання рекомендацій Єврокомісії 2023 року, які ще не виконані в повному обсязі.

Також ZMINA писала, що за словами віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної, Україна повністю готова до відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС. Зокрема, в уряді готові презентувати державам — членам Євросоюзу дорожні карти трансформації.