Журналісти вже сьогодні мають говорити про ціну війни на сході – експертка

Українські журналісти вже сьогодні мають говорити про так звану ціну збройного конфлікту на Донбасі та акцентувати увагу на питаннях гуманітарних проблем окупованих регіонів.

Таку думку висловила журналістка Громадського Олена Терещенко під час дискусії в межах конференції “Професія – журналіст. Нові виклики 2019 року”, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

На думку Терещенко, наразі тема війни на Донбасі посідає вже не таке місце в стрічках новин, як у 2014 році. Також змінилися акценти, які розставляють у своїх матеріалах журналісти.

“Медіа слід говорити про нові виклики, адже з ними ми зіткнемося найближчим часом. Я говорю про гуманітарну катастрофу, реінтеграцію, пенсії переселенцям та тим, хто залишився жити на окупованих територіях, відшкодування за зруйноване майно та інше. Про ці теми не говорять, адже не вважають їх цікавими”, – підкреслила журналістка.

Натомість, за словами Терещенко, українські ЗМІ досі продовжують стигматизувати переселенців та людей, які залишилися жити на окупованих територіях, що в майбутньому може призвести до дуже негативних наслідків:

“Згодом нам потрібно буде говорити з цими людьми. Я, як переселенка, часто спілкуюся з жителями на окупованих територіях і знаю, що вони досі думають, що Україна не хоче їх бачити, що тут їх вважають зрадниками. Ми, як журналісти, маємо дивитися на завтра, адже за два-три роки ці питання будуть стояти надзвичайно гостро”.

Водночас у журналістів та ЗМІ навіть без офіційних державних заборон під час публікацій про конфлікт на Донбасі вмикається самоцензура, цим пояснюється існування табуйованих тем у виданнях.

За словами голови Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, про це говорять результати дослідження, яке організація проводила спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у 2017 році.

“Експерти опитали фокус-групу зі 100 журналістів. Згідно з результатами дослідження, менше половини респондентів вважали неприпустимим замовчування правдивої інформації, якщо це навіть буде корисно для держави. Ми бачимо вплив самоцензури на власних прикладах, коли співпрацюємо з журналістами, що повертаються із зони конфлікту та не можуть писати про злочини, вчинені представниками армії або добровольчими батальйонами. У медіа конфлікт чорно-білий, адже говорити про війну простіше в такому тоні”, – зауважила вона.