Ухвалення рішення щодо представницьких органів корінних народів є питанням національної безпеки – Рефат Чубаров

По це йшлося під час круглого столу, присвяченого стану імплементації закону про корінні народи, який відбувся в “Укрінформі”.

Фото: Кримськотатарський ресурсний центр

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив, що для імплементації закону про корінні народи України ще необхідно ухвалити близько 20 нормативно-правових актів. Водночас, за його словами, це не матиме практичного значення без прийняття ключових рішень українського уряду – зокрема, про закріплення представницького статусу Меджлісу кримськотатарського народу та інших правових актів, які мають запустити повноцінні механізми реалізації прав корінних народів.

Питання імплементації закону, зокрема щодо представницьких органів корінних народів, стосується і національної безпеки.

“Можливо, для когось це звучить пафосно, але я на цьому наполягаю. Саме, виходячи з цього питання, українська держава мала б використовувати відповідні аргументи та механізми, зокрема на етапі складних та важких перемовин, які зараз проводяться з метою досягнення справедливого та стабільного миру”, – зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

На його думку, реалізацію закону варто було б розпочати з головного – з рішень щодо представницьких органів корінних народів України.

“Зволікання уряду України з ухваленням відповідних рішень свідчить про відсутність усвідомлення важливості повної імплементації цього закону“, – пояснив він.

Юристка Кримськотатарського ресурсного центру Людмила Коротких звернула увагу на те, що міжнародні стандарти, зокрема Декларація ООН про права корінних народів, прямо вимагають ефективної участі корінних народів у формуванні політик, які їх стосуються.

“Без чіткої міжвідомчої координації забезпечити таку участь практично неможливо. У цьому контексті вважаю логічним і необхідним кроком створення міжвідомчої робочої групи при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Саме ДЕСС, з огляду на свій мандат, може і має стати координаційним центром з розробки підзаконних актів до закону про корінні народи України”, – зауважила експертка.

Нагадаємо, що в Україні проживають три корінні народи, які сформувалися на території Кримського півострова, – кримські татари, караїми та кримчаки. Наразі налічується близько 300 тисяч кримських татар, караїмів – 1200, кримчаків –  400 людей.

У 2021 році набув чинності Закон “Про корінні народи України”, який визначає їхнє право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв. Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві.

Остаточно цей закон можна буде імплементувати після деокупації Криму, але вже зараз ухвалено низку нормативно-правових актів на його виконання.

Також ZMINA писала, що в Україні розробляють заходи для забезпечення прав корінних народів. Зокрема, готуються визнати Меджліс представницьким органом кримських татар.