У Зеленського запропонували надати російській мові на Донбасі статус регіональної: чи відповідає це міжнародній практиці?

Голова Офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан запропонував надати російській мові статус регіональної в Донецькій і Луганській областях. 

Про це він розповів в інтерв’ю виданню “РБК”. 

Богдан зауважив, що навіть у разі надання російській мові статусу регіональної він виступає проти надання їй статусу другої державної. 

“Особисто моя думка: я б дозволив Донецьку і Луганську державну – українську, регіональну – російську і за умови, що після цього вони – територія України”, – сказав голова Офісу президента. 

Водночас на запитання журналіста видання про те, чи розуміє Богдан силу такого прецеденту, адже після цього рішення інші області України також зможуть вимагати надання російській статусу регіональної, він відповів так: 

“Давайте ще угробимо 15 тисяч наших громадян у війні?”

На думку експерта Центру прав людини ZMINA Володимира Яворського, на сьогодні не існує міжнародних стандартів щодо використання державної мови.

“Однак у європейській практиці є декілька правил. По-перше, статус державної мови означає, що всі органи влади повинні нею користуватися. Зокрема, всі рішення та документообіг повинні бути державною мовою. По-друге, місцева влада часто в інтересах людей, що проживають на її території, може запроваджувати також іншу місцеву (регіональну) мову. Це означає, що всі чи частина документів органів влади дублюються цією мовою, щоб їх розуміло місцеве населення. Тобто органи влади тоді повинні використовувати дві мови одночасно”, – зауважує він.

Такий підхід має особливе значення для судів та правоохоронних органів, додає Яворський, де термінологія та кожне слово є надзвичайно важливими для визначення, наприклад, чи вчинено правопорушення.

“Але повною мірою це стосується й інших органів влади. Це може бути запроваджено й на референдумі, а можуть запроваджувати й місцеві ради. Новий закон про мови, на жаль, забороняє використовувати паралельно мови національних чи мовних меншин, чим не відповідає європейській практиці та порушує права національних меншин. У будь-якому разі запровадження іншої мови можливе як додаток до державної мови, а не як заміна державної мови. Практика, яка була раніше, що державну мову фактично замінювали іншою мовою, практично ніде не використовується”, – підсумував експерт.