У справах про вбивства євромайданівців прогресу немає
Активісти охарактеризували як “рік безкарності” реальний стан із розслідуванням злочинів проти протестного руху.
Про це заявили учасники прес-конференції “Розслідування справ Майдану: рух із швидкістю черепахи”.
Представники громадських ініціатив та адвокатів постраждалих представили альтернативний погляд на хід розслідування та оприлюднили результати громадського аналізу його ефективності.
Активісти проаналізували кожен епізод, що розслідується органами прокуратури, починаючи із затримання групи львівських студентів 25 листопада 2013 року до масового розстрілу беззбройних протестувальників 20 лютого 2014 року.
“Якщо говорити про розслідування вбивств учасників протесту у січні-лютому 2014 року, то відсутність достатнього технічного забезпечення, зволікання із кваліфікацією дій осіб, арештованих ще в квітні 2014 року, саботаж МВС, умисне затягування судового розгляду, – це далеко не повний перелік недоліків слідства, які ми спостерігали у цих справах“, – вважає адвокат потерпілих Павло Дикань.
За його словами, по деяких справах досі немає жодних зрушень – наприклад, у справі про побиття правоохоронцями людей під час подій 1 грудня на Банковій, нанесення тілесних ушкоджень 24-м постраждалим під час спроби штурму Майдану 11 грудня та багатьох інших справах.
Спостереження на судових процесах над обвинуваченими в організації чи безпосередньому виконанні злочинів під час Євромайдану здійснює група громадського спостереження “ОЗОН”. Група розпочала моніторинг судових процесів ще в грудні 2013 року під час масових затримань активістів у Києві та регіонах. Спостерігачі фіксували порушення та надали підтвердження того, що суди використовувалися для політичного переслідування. Тепер активісти спостерігають за процесами щодо тих, хто придушував мирний протест.
“Дані моніторингу над цієї категорією судових процесів ми оформлюємо у вигляді звітів. Інформація відкрита, тож нею можуть користуватися як сторони процесу, так і судова адміністрація, щоби виправити відзначені нами організаційні недоліки, які істотно впливають на забезпечення права на справедливий суд“, – коментує Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження “ОЗОН”.
За фактами ухвалення суддями неправосудних рішень щодо активістів Автомайдану порушено 20 кримінальних проваджень, але прогрес є лише у двох. Роман Маселко, адвокат Автомайдану, зазначає, що завдяки тиску громадськості активізувалися дії слідчих щодо суддів. Активісти позитивно оцінюють заяви Генпрокурора щодо необхідності притягнути до відповідальності осіб, що віддавали злочинні накази – справа за тим, щоб втілити ці заяви в життя.
Адвокати зазначають, що слідство не робить реальних кроків для встановлення організаторів: розслідування справ Євромайдану тривалий час було розділено по різних провадженнях та здійснювалося різними органами слідства, а справи по 415 інспекторах ДАІ, що складали протоколи на активістів, розслідуються як самостійні злочини, ніби інспектори діяли на власний розсуд. Лише через 10 місяців після початку розслідування у ГПУ створили управління спеціальних розслідувань, що займається усіма злочинами, вчиненими під час протестних акцій. Але процесуальні терміни розслідування спливають, тому часу у нового управління лишилось небагато.
Олександра Матвійчук, координатор Євромайдан SOS, згадує, що рік тому ця громадська ініціатива публічно звернулася до нової влади щодо бездіяльності по збору доказів брутального розстрілу беззбройних протестувальників 18-20 лютого.
“Зараз ми підводимо невтішні підсумки цілого року розслідування і конкретно називаємо системні проблеми та недоліки розслідування, проходячись по кожному епізоду. Ми сподіваємося, що наш аналіз стане в нагоді новоствореному управлінню спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, яке з грудня 2014 року почало системно займатися справами Майдану”, – заявила Олександра Матвійчук.
