Левоньківська психлікарня: таких закладів не має бути у 21-ому столітті
У Левоньківській психіатричній лікарні на Чернігівщині пацієнти змушені користуватись вуличним туалетом без дверей та безкоштовно працювати на господарстві.
Як повідомляє сайт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, це з’ясували працівники Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму та громадські монітори після візиту до закладу та спілкування з хворими і персоналом.
У закладі на момент візиту перебувало 133 пацієнти з психічними розладами, з них 16 – недієздатні. Деякі з них перебувають у лікарні по 20-30 років, що є кричущим порушенням, адже у цьому випадку вони мають перебувати у психоневрологічному інтернаті. Кожного року їх відправляють до інфекційного відділення Чернігівської обласної психіатричної лікарні і повертають назад, заводячи нову картку.
Пацієнти лікарні по 7-11 годин безкоштовно працюють на господарстві при лікарні – на корівниках, городах, у майстернях. Персонал це називає працетерапією, однак вона не може тривати так довго, до того ж у закладі відсутні фахівці з реабілітації.
“Це не лікування, а трудове рабство. У цій лікарні розклад дня побудований для корів, а не для хворих. О 7-ій ранку пацієнти снідають і йдуть працювати”, – зазначила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, що брала участь у моніторинговому візиті.
На харчування пацієнтів виділяється 6,56 грн на день, в результаті люди недоїдають і змушені купувати хліб за власний кошт. Свої пенсії пацієнти або їхні рідні віддають медперсоналу, ці гроші йдуть на потреби лікарні: продукти харчування, ремонт і будівельні матеріали, постільну білизну.
Лікарня розташована у старому приміщенні панської садиби, що потребує ремонту. У палатах перебуває по 20 осіб, через що між ліжками важко пройти, мінімального стандарту у 6 кв. м. на людину не дотримано. Четверо хворих лежали на ліжках прямо в коридорі в неохайному стані, а одного чоловіка тримали на ліжку у саморобному заґратованому деревом приміщенні – за словами персоналу, його ізолювали “через неохайність”.
Туалетом у приміщеннях користується лише персонал, пацієнти змушені користуватись туалетом на вулиці, у якому до того ж немає дверей. Для миття 70 чоловіків працює лише одна душова кабіна та ванна, а влітку працює лише відкритий душ, розташований прямо на прогулянковому майданчику. Постільна білизна дуже брудна. Персонал повідомив, що чоловіків вони миють один раз на 10 днів, а жінок – один раз на 7 днів.
Хворі не можуть почистити зуби, оскільки не мають зубних щіток – персонал говорить, що це зайве, оскільки в них немає і зубів.
На медикаменти виділяється тільки 3,56 грн на людину, тому використовуються лише дешеві ліки, через що навряд чи можна досягти прогресу в стані здоров’я пацієнтів. В результаті у жіночому відділенні за минулий рік показник смертності складав 11%.
На своїй facebook-сторінці представник Уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов зазначив: “Напевно, це була найгірша психіатрична лікарня з усіх, які нам довелося відвідати за три роки існування НПМ“.
За результатами моніторингу готуються акти реагування Уповноваженого з прав людини, які будуть спрямовані керівництву Міністерства охорони здоров’я, до Генеральної прокуратури та Чернігівської обласної державної адміністрації.
Нагадаємо, під час моніторингового візиту до одеської психіатричної клініки з’ясувалося, що через відсутність дверей у більшості житлових кімнат порушено право пацієнтів на приватність, також не дотримано норм метражу на одного хворого.
Фото: сайт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Візит до Левоньківської психіатричної лікарні відбувся в рамках тренінгу для моніторів НПМ “Особливості візитів до психіатричних установ” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.