У Киргизстані не сприймають індивідуальну свободу релігії – доповідь

Згідно з внесеними у 2012 році змінами до закону “Про свободу віросповідання та релігійні організації в Киргизькій Республіці” віруючі користуються своїми правами і свободами в релігійній сфері тільки після реєстрації в Міністерстві юстиції країни. Це не відповідає забезпеченню свободи думки, совісті і релігії в різних сферах життя.

Про це йдеться у збірнику фонду “Відкрита позиція” “Свобода релігії і переконань в Центральній Азії: тенденції та виклики”.

“Такий підхід свідчить про те, що розробники закону представили механізм реалізації індивідуальної свободи релігії та переконань як колективну категорію – через реєстрацію релігійної організації… При цьому Конституція Киргизької Республіки відповідно до міжнародних стандартів з прав людини розглядає кожну людину носієм свободи релігії та переконань: “Кожен має право сповідувати індивідуально або спільно з іншими будь-яку релігію або не сповідувати ніякої””, – цитують автори доповіді Основний Закон країни.

Умовою реєстрації релігійної громади в Міністерстві юстиції є обов’язкова облікова реєстрація в Державній комісії у справах релігій. При цьому правозахисники помічають тенденцію ускладнення умов реєстрації релігійних організацій.

Вони наголошують, що згідно з чинним законом, свобода релігії та переконань визнається як колективне право в групі з 200 чоловік через реєстрацію. Якщо буде лише 199 осіб, то правами і свободами в релігійній сфері користуватися вже не можна. Таку норму автори доповіді називають штучною перешкодою, особливо для релігійних меншин.

“За останні роки було декілька спроб посилити вимоги до чисельності ініціаторів для реєстрації релігійної організації, пропонуючи вимогу про 500 ініціаторів або намагаючись запровадити норму про 200 членів щодо адміністративно-територіальної одиниці (не уточнюючи, чи йде мова про область, район або інший населений пункт). Це суперечить основам конституційного ладу Киргизстану про унітарну державу, єдність її території та праву релігійних організацій самостійно визначати свою організаційну структуру”, – ідеться в доповіді.

Автори доповіді наголошують, що необхідно змінити ситуацію. Вони пропонують, щоб посягання на свободу релігії і переконань або дії, пов’язані з протиправними діяннями на основі релігії були віднесені до Кодексу про адміністративну відповідальність або Кримінального кодексу.

Раніше повідомлялося, що за 25 років незалежності України кількість релігійних організацій у країні збільшилася вп’ятеро у порівнянні з 1990 роком.