У Бабиному Яру створять єдиний меморіальний простір
У місці масового вбивства євреїв під час великої вітчизняної війни – Бабиному Яру – створять єдиний меморіальний простір для увічнення пам’яті про жертв нацистської окупації.
Як повідомили у прес-службі Українського інституту Національної пам’яті, це основна ідея міжнародного архітектурного конкурсу “Меморіальний парк “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”, проведеного до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.
Результати конкурсу, профінансованого фондом “Українсько-єврейська зустріч” (Канада), підсумували 21 червня в Українському кризовому медіа-центрі.
Як зазначили в інституті, слова “Бабин Яр” чи не в усьому світі асоціюються з Голокостом. Восени 1941 року впродовж двох днів тут було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Але під час війни в Бабиному Яру вбивали та ховали не лише євреїв.
Впродовж двох років німецької окупації до листопада 1943 року тут розстрілювали і закопували цілі групи людей, яких також вважали ворогами нацистів, – ромів, українських націоналістів та інших. Оцінки кількості жертв сягають принаймні 100 тис. осіб, понад дві третини з яких були євреями.
Таким чином, як вважаєють в інституті, за роки Бабин Яр перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом чи навіть конфліктують між собою. Разом із тим він залишається зоною відпочинку для мешканців Дорогожичів.
Щоб змінити ситуацію, незадовго до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, які вшановуватимуть у вересні цього року, БФ “Українсько-єврейська зустріч” оголосив Міжнародний архітектурний конкурс ідей комплексної організації та благоустрою історико-меморіальної зони “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.
“Необхідно створити інфраструктуру пам’яті, на яку ми будемо опиратися при вшануванні жертв Бабиного Яру між тими періодами, коли про неї згадують на найвищому державному рівні. Цей конкурс дасть можливість створити рамку, яка поєднає різні пам’яті про одне і те саме трагічне місце для різних національних та соціальних груп і не дасть гратися у ці конфлікти та змагання між пам’ятями”, – зазначив під час презентації результатів голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Серед критеріїв, якими керувалися члени журі, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.
По суті це має бути своєрідна рамка, яка виопуклить історію Бабиного Яру й наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.
Як зазначив на прес-конференції відповідальний секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович, ініціатори та партнери конкурсу прагнуть “створити простір, де б вшанування пам’ятей відбувалося з урахуванням спільності цього місця”.
Вже наявні близько 30-ти меморіальних знаків демонтувати не планують – вони також повинні влитися в майбутній меморіальний простір.
Михайло Гершензон, член журі, засновник і керівник архітектурної майстерні “Архітектор Гершензон” зазначив, що журі прийняло рішення не присуджувати перше місце нікому. Натомість обрали 7 найкращих ідей, які можна поєднати. (Участь у конкурсі взяли 32 проекти з 15-ти країн світу).
“У кожному з семи проектів є вартісні елементи. Водночас, жоден не дає комплексної відповіді на всі поставлені організаторами конкурсу питання. Тому зараз ведуться консультації, які б дали змогу на основі цих ідей створити єдиний цілісний проект. А вже цей проект представлять на розгляд органам державної влади”, – говорить Нахманович.
Фото з сайту конкурсу
