У Збройних силах потрібно запровадити більше штатних посад гендерних радників – Оксана Григор’єва

У Збройних силах України не вистачає штатних посад гендерних радників. Зокрема, наразі їх лише сім. Тоді як 766 гендерних радників позаштатні.

Про це повідомила радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксана Григор’єва під час форуму “Гендерна рівність в обороні – шляхом справедливості та людської гідності”, який відбувся в Києві 25 березня.

Фото: радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксана Григор’єва під час виступу на форумі “Гендерна рівність в обороні – шляхом справедливості та людської гідності”

Оксана Григор’єва розповіла, що в Україні бракує Офісу гендерного радника, вертикалі та штатних посад.

“Ми дуже тісно співпрацюємо і з Міноборони, і з Департаментом гуманітарного забезпечення, і з Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців. Також у Генштабі є відділ гендерної інтеграції, але в нас немає достатньої кількості штатних посад гендерних радників. У Збройних силах сім штатних посад радників – у родів військ, у Генеральному штабі, і все”, – розповіла вона.

Радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ додала, що всі 766 гендерних радників у Збройних силах – на рівні військових інститутів, корпусів, оперативних командувань, частин безпосереднього підпорядкування – є позаштатними радниками. Ці люди виконують функції радників на додачу до своїх основних посадових обов’язків.

“Вони виконують роль медіатора, який з усіма комунікує для того, щоб допомогти конкретній людині в розв’язанні її проблеми. Надзвичайно важливо, щоб були штатні посади, щоб ця людина зранку до ночі займалася цим питанням, їздила по частинах, говорила з командирами”, – зауважила експертка.

Оксана Григор’єва розповіла, що під час її роботи гендерною радницею в Сухопутних військах було розпорядження, щоб гендерними радниками призначали людей, які безпосередньо підпорядковані командиру частини і які працюють з людьми – із психологічної підтримки персоналу або з юридичної служби.

“Коли я прийшла на роботу, у нас було 145 гендерних радників, більшість із яких не знали, що вони радники, бо була телеграма, призначили, щоб був “папір”. Ми це вже побороли. Зараз рівень гендерних радників досить високий – вони проходять самостійно курси онлайн і різноманітні тренінги, які проходять з ініціативи Міноборони, Генштабу й окремих родів військ”, – розповіла Григор’єва.

Вона зазначила, що гендерні радники можуть навчатися завдяки долученим громадським та міжнародним організаціям:

“На навчання гендерних радників немає державного бюджету, немає інституції, яка готує гендерного радника. Це все неформальна освіта”.

Григор’єва наголосила, що зараз важливо навчати якомога більше гендерних радників. Оскільки відбувається перехід на корпусну систему, багато навчених радників з гендерних питань переміщено на інші посади:

“Була б це штатна посада, ніхто б її не чіпав. Бо такого спеціаліста треба готувати, і надалі це має бути спеціаліст, який буде відстоювати права людей, який буде протистояти командиру частини”.

Фото: очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак (надане ZMINA)

На важливості ролі гендерних радників у війську наголосила очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак.

“Гендерні радники потрібні, тому що хтось має працювати з цими питаннями. Жінки – це величезний кадровий потенціал для війська, ми не можемо ігнорувати їхні проблеми. Права жінок – це не щось у вакуумі, це права людей. Якщо ми говоримо про права жінок, це, найімовірніше, позитивно спрацює на права представників різних груп”, –  зазначила Катерина Приймак.

Раніше ZMINA писала, що в Україні розробили онлайн-курс “Рівність жінок і чоловіків у Збройних силах України: політика і практика”. Курс призначений для радників з гендерних питань у ЗСУ, командирів, офіцерів усіх ланок управління, співробітників уповноважених підрозділів з гендерних питань МОУ та ЗСУ, слухачів вищих навчальних закладів.

Також ZMINA повідомляла, що у Верховній Раді розглядають низку законопроєктів щодо гендерної рівності у війську та захисту від дискримінації. Зокрема, законопроєкт № 13037 передбачає зміни до Дисциплінарного статуту Збройних cил України щодо протидії дискримінації та сексуальним домаганням.

Військовослужбовці, які стикаються з гендерно зумовленим насильством чи домаганнями, можуть звертатися до військової омбудсманки. У таких випадках передбачено реагування впродовж 15 хвилин. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова.