У ЄС хочуть дозволити країнам-членам видаляти з мережі “терористичні” матеріали без рішення суду
У квітні поточного року Європарламент розглядатиме в другому читанні проєкт положення про терористичний контент у мережі. Фахівці закликають депутатів відхилити його, адже нові норми дозволять країнам-членам ЄС видаляти чи блокувати визнаний терористичним контент протягом години без рішення суду на всій території Євросоюзу.
Про це повідомляють у Комітеті захисту журналістів.
17 березня Рада ЄС ухвалила постанову про боротьбу з поширенням терористичного контенту і Це тексти, зображення, аудіо- або відео, які містять підбурювання до терактів, заклики до участі в терористичних групах, пропаганду, уроки з виготовлення вибухівки, публікації або онлайн-трансляцію відомостей про свою терористичну діяльність тощо. в інтернеті. Нові правила застосовуватимуть до провайдерів, що пропонують свої послуги в ЄС, незалежно від того, де розташований їхній головний офіс.
“Радикалізація і підбурювання до насильства через соціальні мережі й відеоплатформи, прямі стріми атак останнім часом дедалі частіше стають факторами терактів. З новими правилами, ухваленими сьогодні Радою, наші правоохоронні органи отримають ефективний інструмент для боротьби з цією загрозою. Разом ми посилаємо потужний сигнал інтернет-компаніям: час діяти швидше та ефективніше”, – сказав після ухвалення голова Ради ЄС, міністр внутрішніх справ Португалії Едуардо Кабріта.
Компетентні органи в державах-членах ЄС отримають право видавати провайдерам спеціальні ордери на видалення терористичного контенту. Заборонену інформацію також зможуть блокувати автоматично у всіх державах-членах. Водночас провайдерам необхідно буде видалити матеріали протягом години без рішення суду.
Фото: Richard Theis / EyeEm“Відсутність судового нагляду є серйозним ризиком для свободи вираження поглядів. Це також підриває Хартію ЄС про основні права, яка захищає свободу отримувати й передавати інформацію та каже, що законне висловлювання захищається і може бути обмежене судом тільки на законних підставах”, – наголошують у Комітеті захисту журналістів.
Критики документа кажуть, що через вимогу швидкого видалення контенту провайдери будуть змушені використовувати автоматизовані системи, які не дозволять публікувати, наприклад, свідчення із зон воєнних дій, що використовують журналісти у своїх матеріалах. Занепокоєння викликає й норма, яка дозволяє одному з членів ЄС поширити дію заборони на всю територію Євросоюзу.
“У світлі серйозних загроз верховенству права в деяких державах-членах ЄС взаємна довіра, яка лежить в основі європейської судової співпраці, може бути серйозно підірвана. Крім того, процедура мінімального повідомлення та перевірки з боку постраждалої держави, передбачена в поточному тексті, не містить достатніх гарантій проти зловживання державою та зловживання владою, і вона не вирішить суперечок між державами-членами щодо того, що таке тероризм, іронія, мистецтво або журналістський репортаж”, – висловлюють занепокоєння правозахисники.
Комітет захисту журналістів надіслав кожному члену Європарламенту листа, де викладено основні застереження щодо документа. Фахівці сподіваються, що до остаточного ухвалення його вдосконалять.
Нагадаємо, що пандемія коронавірусу та запроваджені урядами країн обмеження сприяли погіршенню рівня глобальної свободи, а тому наразі у визнаних вільними країнах проживає менш ніж 20% населення. Уперше за 25 років із 29 досліджених організацією Freedom House країн Європи та Євразії лише 10 отримали статус демократій, інші 10 – статус гібридних режимів, а ще дев’ять – статус авторитарних. Дані свідчать про те, що світова свобода занепадає вже 15-й рік поспіль.
ZMINA стисло розповідала про результати аналіз та висновки дослідників, оприлюднені у звіті “Свобода у світі – 2021”, зокрема ті, що стосуються України.
Фотографія обкладинки: Getty Images
