У РФ засудили військовополонених бійців ЗСУ у справі “Азову”: правозахисники кажуть про численні порушення

У РФ в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону засудили до тривалих термінів за “терористичними статтями” 23 військовополонених азовців – чинних та ветеранів. Справу 24 підсудного Олександра Іщенка, загиблого у ростовському СІЗО  – закрили у зв’язку із його смертю.

Про це повідомляє видання МІПЛ.

Українські бранці у російському суді. Фото колаж МІПЛ

Вироки українським захисникам ухвалили колегіально троє суддів під головуванням В’ячеслава Корсакова. 

Бранцям інкримінували насильницьке захоплення влади (ч. 4 ст. 35, ст. 278 КК РФ), організацію діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ), проходження навчання для здійснення терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ).

Російські прокурори будували обвинувачення на рішенні Верховного суду РФ від 2 серпня 2022 року, яким полк “Азов” визнали терористичною організацією на території РФ. Також серед матеріалів були зізнання військовополонених, отримані під тортурами, й так звана експертиза. Ці матеріали зводились до того, що військовополонені нібито негативно ставляться до російськомовного населення та мають проукраїнські радикальні погляди. 

Не всі засуджені за сфабрикованими звинуваченнями були чинними військовослужбовцями “Азову” та обороняли Маріуполь. Частину бранців окупанти затримали вдома чи під час фільтрації.

Військовополонених Ярослава Ждамарова, Олександра Мероченця, Микиту Тімоніна, Олександра Мухіна, Олега Тишкула, Артура Грецького запроторили за ґрати на 22 роки, Олексія Смикова – на 23 роки, Олександра Ірха і Артема Гребешкова засудили до 20 років у колонії суворого режиму.

Від 13 до 19 років ув’язнення  отримали Олег Жарков, Олег Мижгородський та Анатолій Грицик.

Ще одинадцятьом захисникам і захисницям оголосили вироки заочно, оскільки вони повернулися в Україну в рамках обміну полоненими. Так, Давид Касаткін та Дмитро Лабінський отримали 23 роки колонії. Бійчинь Лілію Руденко та Наталію Гольфінер росіяни засудили до 14 років колонії.

Військовослужбовиць Олену Бондарчук, Лілію Павріанідіс, Олену Аврамову, Ірину Могитич, Владиславу Майбороду, Марину Текін, Ніну Бондаренко запроторили за ґрати на 13 років. Більшість незаконно засуджених жінок працювали кухарками в “Азові”.

“Це дуже смішно – судити людину за те, що вона готувала їжу для військових. Прокурор зачитував наші свідчення і потім наводив відео з інтернету про “Азов”. І це був їхній доказ проти нас. Як це може бути доказом, якщо відео 2014 року? Ми всі тоді навіть не служили. У нас є хлопець, якому було 11 років у 2014-му, а зараз йому 21. Як він міг бути причетний до того, що показували на відео?” – розповіла МІПЛ одна з колишніх військовополонених.

Фото: “Медіазона”

Експерт з Міжнародного гуманітарного права, адвокат Андрій Яковлєв каже, що Росія від самого початку позбавила підсудних права на справедливий суд,  а сама так звана велика справа проти азовців є порушенням основних принципів Женевських конвенцій.

Також сумнів у правозахисника викликає незалежність й неупередженість, що порушує основний принцип правосуддя – презумпцію невинуватості. 

“Суди в Росії перебувають під прямим політичним контролем Кремля, що робить процеси упередженими. Усі свідчення, отримані від обвинувачених на слідстві, отримані внаслідок погроз і катування. Тобто докази, які використовувались в судовому процесі, отримані з грубим порушенням прав людини”, – додав Яковлєв. 

Нагадаємо, що кримінальне провадження проти “Азову” порушили в окупованому Донецьку. Бранців спершу утримували у місцевому СІЗО, а у вересні 2022 року їх справу передали для показового судилища в Ростов. З літа минулого року у російському суді розпочалися судові дебати.