У реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин містяться 47 598 записів – Добросердов

Станом на 5 червня 2024 року в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин містяться 47 598 записів.

Такі дані навів уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов під час презентації звіту в парламентському Комітеті з прав людини, передає кореспондент видання ZMINA. Він також розповів, що потрібно зробити, щоб покращити систему розшуку зниклих безвісти за особливих обставин.

Артур Добросердов

Добросердов розповів про роботу реєстру осіб, зниклих безвісти. За його словами, на момент передання реєстру від Мінреінтеграції там містилося близько 9,5 тисяч записів. Усі вони стосувалися військовослужбовців, і там не було відомостей, зокрема, про цивільних та неповнолітніх громадян України.

Станом на 5 червня 2024 року в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин містяться 47 598 записів. З них 2 016 – це записи про невпізнані тіла. 45 582 – записи щодо зниклих безвісти осіб.

Він також повідомив, щодо якої кількості громадян, безвісти зниклих, правоохоронці припинили розшук.  

За його словами, його офіс працює над розвитком реєстру і створенням якомога більших аналітичних можливостей у цьому реєстрі.

“Реєстр має не тільки фіксувати факт, що особа має статус зниклого безвісти, а й розв’язувати аналітичні завдання. Під час внесення відповідних параметрів пошуку він має давати відповідь, де може зберігатися відповідне тіло, або під час внесення відповідних параметрів щодо фотографій він має здійснювати пошук у всіх мережах, де, можливо, фотографія такого зниклого безвісти з’являлась і відображалась”, – пояснив уповноважений.

Серед іншого офіс уповноваженого створив сервіс через “Єдине вікно для громадян”, який дозволяє в багатьох випадках рідним та  близьким, які володіють важливою інформацією про зниклих безвісти, доповнити її. 

“Ми надали можливість заповнити таку анкету, перед цим вони мають зареєструватись і пройти відповідну верифікацію та доповнювати від себе інформацію, яка в них є щодо зниклих безвісти. Ми отримали вже 5 980 таких анкет. Усі ці записи опрацьовані та долучені до реєстру і сприятимуть розшуку осіб, зниклих безвісти”, – запевнив Добросердов.

Він також повідомив, що спільно з Мінветеранів його відомство розробляє зміни до Закону “Про поховання та похоронну справу”. В Україні створено Національне військове меморіальне кладовище, і у відомстві хотіли б передбачити там окрему ділянку для здійснення індивідуальних поховань невпізнаних тіл або останків військовослужбовців. 

“Це важливо, щоб вони не перебували в різних областях, а щоб існувало окремо визначене місце, де здійснювати таке тимчасове поховання”, – пояснив він.

Крім того, офіс уповноваженого спільно з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством оборони працюють над створенням єдиного центру ідентифікації загиблих із сучасним бюро судово-медичної експертизи. Це бюро буде забезпечене найкращими спеціалістами й криміналістами, працівниками поліції, експертами, фахівцями міжнародних організацій, а також забезпечене найсучаснішою технікою.

Наразі це є один із пріоритетів, за який ми воюємо, просимо всіх міжнародних партнерів, щоб нам надали певну допомогу, щоб цей центр якомога швидше запустити", – сказав Артур Добросердов.

Добросердов також закликав народних депутатів передбачити зміни до профільного закону про уповноваженого, щоб позбавляти юридичного статусу зниклих безвісти за особливих обставин для колаборантів, зрадників за вироком суду або осіб, які самовільно залишили військову частину.

“У нас є випадки, коли в реєстрі містяться такі особи. Тут навіть не питання припинити, а потрібно скасувати статус, щоб цей статус вважався недійсним із самого початку. В законі є визначена процедура надання статусу, та немає процедури припинення або скасування статусу”, – сказав він. 

Він також виступає за чітке врегулювання інших підстав припинення статусу зниклих безвісти. За його словами, Національна поліція йде таким шляхом: розшук людини не припиняють до повернення її на територію України або інших держав, з якими в Україні діють міжнародно-правові договори.

“Це означає, що з людиною можна постійно мати зв’язок та розуміти, де вона перебуває, що вона вільна у своєму пересуванні. З іншого боку, нам говорять: “Вам же Червоний Хрест підтвердив, що особа перебуває в полоні, ви знаєте, де вона, а отже вона не зникла безвісти за особливих обставин. Тож припиняйте її статус”. Наразі є дискусія з цього питання”, – сказав Артур Добросердов і додав, що, на його переконання, не можна звужувати права полоненого і що на це питання потрібно дивитися ширше. 

Уповноважений також нагадав, що за законодавством родини зниклих безвісти за особливих обставин не підпадають наразі під надання безоплатної правової допомоги. Він переконаний, що такі родини повинні мати таку можливість, щоб звертатися по безоплатну правову допомогу хоча б у частині реалізації цього соціального захисту і права щодо інформування про розшук.

Серед іншого уповноважений виступає за доступ до реєстру внутрішньо переміщених осіб, яким опікується Мінсоцполітики, задля звіряння даних.

“Якщо йдеться про цивільних осіб поважного віку, які зараз перебувають під піклуванням родин у різних регіонах, хтось інший із членів родини може їх розшукувати. Вони з’являються в нашому реєстрі, і ми маємо виключати цих осіб після перевірки даних”, – пояснив він.

Артур Добросердов також указав на проблему використання в різних нормативних актах різних термінів зниклих за особливих обставин осіб, що призводить до правової невизначеності. Він наголошує, що законодавець має послуговуватися єдиною термінологією в цій сфері. 

Також Добросердов звернув увагу, що більшість інформації, яку від його офісу просять люди щодо розшуку, пов’язана з таємницею досудового розслідування. Він просить прописати в законодавстві, в якій частині уповноважений має право доступу до інформації, що може становити таємницю досудового розслідування.

“Громадянам цікаво не тільки питання, чи розслідується провадження, а й хто його розслідує, які запити скеровані, які відповіді отримані, які експертизи призначені та проведені і який їхній результат, чи допитані інші військовослужбовці або свідки, які можуть надати певну інформацію щодо зниклого безвісти… Ми межуємо з питанням відповідальності за розголошення відомостей досудового розслідування”, – прокоментував уповноважений. 

Парламентський комітет узяв до відома завіт уповноваженого та одноголосно рекомендував йому подати комітету обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення положень Закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Нагадаємо, 30 вересня 2023 року Міністерство внутрішніх справ стало головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дотримання міжнародного гуманітарного права в частині координації діяльності розшуку осіб, зниклих безвісти.

Представники уповноваженого працюють у Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Волинській, Львівській, Одеській, Рівненській, Донецькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській областях. Також приймання громадян забезпечується в Київській області та місті Києві.

Напередодні ZMINA повідомляла, що в тимчасово окупованому Криму з березня по травень 2024 року викрали щонайменше чотирьох людей.