У Раді зареєстрували законопроєкт, що посилює відповідальність за сексизм у рекламі

Дата: 06 Травня 2020
A+ A- Підписатися

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі” № 3427.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила глава Ліги захисту прав жінок “Гармонія рівних” Олександра Голуб.

https://www.facebook.com/wonder.golub/posts/2994768437279489

Згідно з інформацією на сайті парламенту, ініціаторами проєкту стали 45 депутаток та депутатів, серед яких Марина Бардіна, Марія Мезенцева, Євгенія Кравчук, Тетяна Циба, Інна Совсун, Ярослав Юрчишин, Соломія Бобровська, Дмитро Лубенець та інші.

Також над створенням документа працювали маркетологи, судді, депутати та експерти зі сфери реклами.

Автори закону мають на меті зменшити кількість дискримінаційної реклами в медіапросторі, захистити права споживачів реклами, усунути прогалини в правозастосовчій практиці.

Тексту проєкту закону поки ще немає на сайті ради, але, за словами Голуб, він передбачає:

  • визначення поняття “дискримінаційна реклама” й “дискримінаційна за статевою ознакою реклама”;
  • заборону використання в рекламі дискримінаційних тверджень і зображень;
  • збільшення розміру штрафів за порушення у сфері реклами, особливо в разі повторного порушення й ненадання або несвоєчасного надання інформації уповноваженим органам;
  • введення публічного спростування дискримінаційної реклами.

“Ми можемо недооцінювати вплив реклами на нашу свідомість, але щоденне її споглядання закладає нам у голови стереотипи й моделі поведінки. Сьогодні засобами реклами в Україні нормалізується насильство, дискримінація, неповага”, – написала Олександра Голуб.

Читайте також: Плата за сексизм. Чи допоможе новий закон побороти дискримінацію в рекламі?

Як відомо, в Україні ще 2011 року ухвалено стандарти недискримінації за ознакою статі в рекламі та санкції за їхнє порушення. Але кількість скарг на сексистську рекламу в Україні не зменшується, а механізм саморегулювання в цій сфері поки що працює не досить ефективно.

Сьогодні в Україні є щонайменше п’ять інституцій, до яких можна подати скаргу на дискримінаційну рекламу. 

Це Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів – орган, уповноважений накладати штрафи або ухвалювати рішення про зняття чи зупинення розповсюдження подібної реклами.

Ініціатива “Індустріальний ґендерний комітет з реклами” також розглядає скарги, скеровує їх до Держпродспоживслужби та надає експертні висновки.

Зі скаргою можна звернутись і до Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. А скарги на сексистську рекламу по телебаченню чи радіо приймає Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Вона також може накладати санкції: від анулювання ліцензії телеканалу (за позовом Нацради) до значних штрафів (від 5% загальної суми ліцензійного збору).

Утім, до сьогодні в Україні не встановлено чітких штрафів за дискримінаційну рекламу. 

План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року передбачав створення законопроєкту для боротьби із сексизмом у рекламі. Зокрема, передбачалося підсилення відповідальності за таку рекламу і збільшення штрафів.  І у 2018 році робоча група при Міністерстві соціальної політики розробила такий документ, восени того ж року Верховна Рада ухвалила його в першому читанні. Але в цілому законопроєкт так і не розглянули, а наприкінці 2019 року його зняли з розгляду.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter