У Раді Європи пояснили, чому до Реєстру збитків для України не внесли заподіяну шкоду з початку російської агресії 2014 року 

У Раді Європи пояснили, що рішення внести до Реєстру збитків для України лише шкоду з 24 лютого 2022 року зумовлене міжнародними резолюціями ООН, які чітко засудили повномасштабне вторгнення Росії.

Про це в коментарі виданню ZMINA повідомила речниця реєстру Сімона Гіта.

Реєстр збитків для України – перший компонент компенсаційного механізму для України, який почав працювати 2 квітня 2024 року, відкривши можливість для потерпілих подавати заяви через електронну систему “Дія”, зосередившись спочатку на пошкодженні та знищенні житла.

У Раді Європи пояснили, що мандат реєстру стосується заяв про шкоду, втрати або поранення, завдані громадянам після 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.

Сімона Гіта вказала, що саме такий мандат було визначено статутом реєстру, створеного для цієї мети за участю 43 держав та Європейського Союзу. Статут ухвалив Комітет міністрів Ради Європи Резолюцією CM/Res(2023)3, яка, своєю чергою, спиралася на резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 та ES-11/5. Ці останні дві резолюції Генасамблеї ООН засудили дії Росії 24 лютого 2022 року як агресію проти України, що порушує статтю 2(4) Статуту ООН, та визнали необхідність створення міжнародного механізму в співпраці з Україною для компенсації шкоди, заподіяної агресією.

Речниця реєстру повідомила, що наразі тривають обговорення за участю широкої міжрегіональної групи держав щодо створення міжнародної комісії з розгляду заяв для України. Наразі обговорюється обсяг мандата майбутньої комісії.

Повідомляється, що 13–15 листопада 2024 року в Гаазі відбулася третя підготовча зустріч, яка стала новою віхою у створенні міжнародної комісії з розгляду заяв для України.

Спираючись на результати попередніх зустрічей, проведених у липні та вересні, учасники розглянули різні аналітичні матеріали, зокрема аналіз досвіду, отриманого від попередніх компенсаційних комісій, та можливі модальності створення комісії з розгляду заяв для України, а також переглянули другу редакцію “початкового проєкту” установчого документа комісії.

Зустріч була зосереджена на доопрацюванні тексту, роз’ясненні положень та активізації діалогу. Хоча процес ще не вступив у фазу переговорів, з’явилася попередня підтримка просування проєкту як юридично зобов’язувального міжнародного договору.

Комісія з розгляду заяв, уповноважена розглядати заяви, внесені до Реєстру збитків для України, і визначати суму компенсації, що підлягає виплаті в кожному конкретному випадку, є другим важливим компонентом майбутнього компенсаційного механізму.

Четверту підготовчу зустріч запланували на січень 2025 року, де зацікавлені сторони продовжать удосконалювати структуру комісії. Планується також розпочати офіційні переговори щодо укладення договору про створення компенсаційної комісії.

За даними реєстру, станом на листопад 2024 року до нього подали понад 12 тисяч заяв. Реєстр готується до відкриття для подання заяв за 12 додатковими категоріями, включно зі смертю і зникненням безвісти, вимушеним внутрішнім переміщенням та пошкодженням критичної інфраструктури.

Напередодні ZMINA повідомила про появу порадника з поясненнями, як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків потерпілим від російської агресії

Раніше Кримська правозахисна група неодноразово закликала Раду Європи передбачити можливість подання до реєстру збитків заяв від потерпілих та рідних жертв, які постраждали з початку російської агресії 2014 року. Наразі подавати заяві можуть ті громадяни України, які постраждали від російської агресії лише з 24 лютого 2022 року.  

20 листопада 2024 року парламент ухвалив Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”. Влада планує створити реєстр постраждалих осіб, щоб облікувати та консолідувати інформацію, що, зокрема, може слугувати доказовою базою для подальшого звернення громадян і держави Україна до Міжнародного компенсаційного механізму та міжнародних судових органів для відшкодування завданих збитків коштом репарацій чи інших стягнень з держави-агресора.

Цей законопроєкт також увійшов у дорожню карту законопроєктів для захисту постраждалих від війни до чергової сесії Верховної Ради України, яка розпочала свою роботу 3 вересня 2024 року. У цій карті наведено законопроєкти, які депутатам варто ухвалити вже зараз, щоб захистити постраждалих від війни українців, або такі, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі не варто ухвалювати, щоб не нашкодити людям ще більше.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила заяву “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків”, якою визначила, що дата початку збройної агресії Росії проти України – 20 лютого 2014 року.