У Раді Європи підписали угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії проти України: що передбачає статут трибуналу

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе і президент України Володимир Зеленський 25 червня підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Напередодні Рада Європи оприлюднила повний текст Статуту спецтрибуналу.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк прокоментувала основні положення документа та їхнє значення для притягнення до відповідальності Володимира Путіна та інших топпосадовців РФ.

За її словами, підписання угоди про Спецтрибунал та затвердження його Статуту є черговим значущим кроком на шляху до відповідальності винних за злочин агресії, а також встановлення факту вчинення злочину агресії проти України в судовому порядку.

Адже жодна інша міжнародна інституція, зокрема Міжнародний кримінальний суд, сьогодні не має повноважень розглядати злочин збройної агресії, тобто судити Росію за сам факт вторгнення в Україну.

Згідно з оприлюдненим текстом статуту, трійку лідерів держави-агресора (главу держави, главу уряду та міністерства закордонних справ) Трибунал зможе засудити навіть заочно і навіть за ті дії, які вони вчиняли, перебуваючи на посаді, але лише після того, як ці особи підуть з посади. Щодо інших топпосадовців держави-агресора заочні судові провадження Трибуналу можливі в будь-який момент.

Важливо, що Трибунал, за наявності достатніх доказів, зможе судити за злочин агресії не лише представників РФ, а й представників інших держав, наприклад, Білорусі, зауважує правозахисниця.

“Також маємо чітку рамку щодо покарань: ув’язнення до 30 років, або ж довічне у разі особливої тяжкості злочину та підстав, пов’язаних з особою засудженого. Передбачені й штраф та конфіскація тих засобів, активів, власності, що отримані прямо або опосередковано від злочину агресії”, – пояснює Онисія Синюк.

Статут чітко визначає злочин агресії, що базується на статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), доповненій критеріями агресивної війни з резолюції 3314 Генасамблеї ООН. Це забезпечує чітке поняття та невідворотну відповідальність.

Статут також передбачає співпрацю Спецтрибуналу з Міжнародним кримінальним судом.

Синюк також звернула увагу, що у повному тексті Статуту з’явились нові деталі, які не були оприлюднені під час попередніх зустрічей з обговорення цього документа.

Зокрема, статут передбачає, що амністія осіб, які підпадають під юрисдикцію Трибуналу, не буде перешкодою для відкриття провадження щодо них Трибуналом.

“Це є особливо важливим в контексті активних політичних процесів та переговорів – те, що відповідальність за злочин агресії не може бути предметом поступок”, – підкреслює правозахисниця.

Також, згідно зі Статутом, кошти, отримані в результаті стягнення штрафу чи конфіскації, Трибунал передаватиме міжнародному механізму, пріоритетно – компенсаційному механізму за шкоду, завдану російською агресією проти України.

Статут також передбачає процедуру призначення суддів, прокурора, інших працівників Трибуналу, запуск його роботи у дві фази. В першій фазі Трибунал не здійснюватиме юрисдикцію, на цьому етапі роботу розпочне адміністративний персонал, також оберуть суддів, завдання яких буде обрати голову Трибуналу та розробити Правила процедури. У другій фазі, коли набере чинності Угода з приймаючою державою, в якій функціонуватиме Трибунал, відбудеться запуск судової функції.

Деякі аспекти безпосередньої роботи Трибуналу будуть визначені в Правилах процедури.

“Сподіваюся, саме там будуть деталізовані формати участі в процесі постраждалих та можливості українських неурядових організацій передавати інформацію Трибуналу. Адже в Статуті їм приділена мінімальна увага”, – зауважує Синюк.

Вона додає, що наразі в самому Статуті передбачено лише створення відділу захисту постраждалих та свідків, який організовуватиме їхню участь в процесі, а також можливість Трибуналу визначати групи постраждалих, які зазнали особливої шкоди від злочинних дій обвинувачених, та дозволяти їхню колективну участь через представлення захисником – з урахуванням ефективного перебігу розгляду.

Водночас в контексті передачі інформації Статут згадує про “міжнародні організації та структури/установи”, що не дає чіткого розуміння щодо участі українських неурядових організацій в цьому процесі.

Нагадаємо, що обговорення стосовно спецтрибуналу для Росії за злочин агресії тривають із 2022 року, але практичного прогресу в цьому питанні тривалий час не було.

На початку лютого 2025-го за підсумками роботи основної експертної групи в Брюсселі правові фахівці Європейської комісії, Ради Європи, України та ще 37 держав представили перший проєкт статуту міжнародного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

14 травня 2025 року Комітет Міністрів Ради Європи запустив юридичну процедуру зі створення Спеціального трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії, скоєний Росією проти України.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик нагадала, що це перший трибунал щодо злочину агресії у світі, який не стосується подій Другої світової війни. А також третій судовий орган, що створювався для засудження злочинів агресії, після Токійського і Нюрнберзького.

Видання “Європейська правда” з посиланням на дипломатів повідомляла, що список підсудних у Гаазі може складати до 20 осіб. Звинувачення мають бути висунуті найвищому політичному керівництву країни – тим, хто планував і схвалював рішення про напад на Україну, перебуваючи на посадах в уряді, парламенті, силових відомствах РФ, а також у керівництві російської армії.