У Раді створили робочу групу для розв’язання проблем друкованих ЗМІ
У Верховній Раді створили спеціальну робочу групу з проблем друкованих ЗМІ, яка найближчим часом має сформувати пропозиції щодо напрацювань у законодавчому полі.
Про це повідомила перша заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич під час всеукраїнської наради, в якій узяли участь близько 200 редакторів регіональних газет.
Джерело: pixabay.comВона окремо зазначила, що потрібен глибокий аналіз наслідків роздержавлення друкованих ЗМІ.
“Автори цих реформ не передбачили таких результатів, і тепер ми всі разом маємо розрулювати серйозні проблеми. Потрібен аналіз позитивів і негативів, а я бачу, що негативів більше”, – сказала нардепка.
На її думку, говорити про роль друкованих ЗМІ треба в контексті інформаційної безпеки.
“Потрібно розробляти стратегію з гарантування інформаційної безпеки загалом по всіх прикордонних територіях України, не обмежуючись окремими регіонами”, – наголосила вона.
Також вона впевнена, що друковані ЗМІ мають бути постійно доступними для жителів сільських територій через найбільший ризик недостатнього забезпечення інформаційними послугами.
“Вони елементарно не отримують преси, а більшість сільських територій не має достатнього покриття інтернетом, тому недоотримання інформації колосальне”, – вважає Ірина Констанкевич.
Ще одна проблема, яку треба розв’язати, – підтримка друкованих ЗМІ в контексті децентралізації. Для цього можуть бути залучені ресурси областей та територіальних громад, наголосила вона.
Важливість друкованих ЗМІ в тому, що вони не лише виконують інформаційну функцію, а й допомагають формувати національну ідентичність, підкреслила нардепка.
Таку думку підтримав учасник наради, редактор міськрайонної газети “Життєві обрії” з Вінниччини Олександр Околодько.
“Засоби масової інформації є в регіонах єдиними офіційними представниками влади, які доносять правдиву проукраїнську позицію. Їхні працівники – це справжні патріоти, які борються за Україну, пропагують українську культуру. Тому питання подальшої долі друкованих ЗМІ стосується не лише нас, журналістів, а й держави загалом”, – наголосив він.
Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко оголосив про підготовку спільно з податковим комітетом робочої групи, яка має розробити антикризовий план для українських друкованих медіа.
“Друкованим ЗМІ треба допомогти, – сказав він. – Ситуація напружена і незрозуміла в контексті локдаунів та коронакризи. В антикризовому плані реально зробити: податкові канікули до кінця карантину, скасувати будь-які штрафи, пов’язані з несплатою податків. Дискутується питання зменшення єдиного соціального внеску на період карантину або ж розстрочення разом із ПДФО для тих, хто працює офіційно. Також є пропозиція запровадити нульове мито на папір, який використовують друковані видання”, – пояснив він.
Також нардеп наголосив на необхідності обговорення перспектив відновлення виробництва газетного паперу в Україні: наразі ми купуємо його в Росії.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що під час наради почув багато конструктивних пропозицій.
“Давайте їх акумулювати, виносити на розгляд… Якщо ми не допоможемо отримувати якісну інформацію на місцях – ми нічого не досягнемо на національному рівні. Все починається з місцевих медіа. НСЖУ є ідеальним акумулятором для ініціатив, а ми зі свого боку будемо разом відстоювати цю позицію”, – підсумував він.
Водночас Національна асоціація медіа оприлюднила на своїй сторінці у фейсбуку звернення, в якому просить народних депутатів запровадити заходи для підтримки функціонування медіа в умовах карантину, введеного через COVID-19.
Зокрема, медійники закликали парламентарів внести зміни до законодавства для забезпечення заходів держпідтримки ЗМІ:
- відтермінування платежів до державного бюджету та місцевих бюджетів усіх регіонів, а також платежів із зобов’язань перед підприємствами державної та комунальної форми власності;
- зупинення підвищення цін на оренду приміщень;
- надання телерадіокомпаніям права не дотримуватися вимог програмної концепції та оперативно реагувати на потреби аудиторії;
- зупинення перевірок телерадіоорганізацій, за винятком випадків виявлення ознак вчинення найбільш грубих порушень;
- заборона припинення або зупинення постачання електричної енергії Державному підприємству “Концерн РРТ” тощо.
Звернення підписали ГО “Детектор медіа”, Центр демократії та верховенства права, ГО “Інститут масової інформації”, Центр прав людини ZMINA, головна редакторка “Громадського радіо” Тетяна Трощинська, головний редактор “Радіо НВ” Валерій Калниш, директорка КП “Южненська міська Студія телебачення “МИГ” Ольга Годовенко, програмна директорка ІТК “ВІТА” Наталя Поспеловська, директор ТОВ “Радіокомпанія “Західний полюс” Володимир Фомін.
Представники медіа та громадські організації також можуть підтримати його за цим посиланням.
