До Верховної Ради подали законопроєкт №3057 про створення Національного агентства з питань подолання наслідків збройної агресії РФ.
Про це повідомили на сайті парламенту.
Авторами документа є депутати з чотирьох парламентських фракцій – “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина” і “Голос”. Законопроєкт передбачає створення центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, а саме Національного агентства з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації.
Відомство, за задумом авторів, працюватиме над підготовкою консолідованої претензії України як держави, що зазнала агресії, до Російської Федерації як до держави-агресора.
“Надзвичайно важливо, щоб у консолідованій претензії було переконливо доведено, що пряму участь у збройній агресії проти України беруть не лише регулярні підрозділи Збройних сил РФ, а й іррегулярні сили та формування найманців, які створені, озброєні, керовані, контрольовані та фінансовані Російською Федерацією і дії яких підпадають під ознаки збройної агресії”, – наголошують депутати в пояснювальній записці до законопроєкту.
Новостворене агентство, зокрема, готуватиме доказову базу для доведення факту збройної агресії РФ в Україні, рахуватиме обсяг завданої шкоди та створить реєстр військових злочинів і злочинів проти людяності, скоєних Росією.
На думку адвокаційної менеджерки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, проблеми, про які розповідають автори в пояснювальній записці до законопроєкту, є справді нагальними. Однак перш ніж пропонувати створити новий орган державної влади, депутатам варто було промоніторити “поле” й оцінити, які структури вже існують в Україні у сфері юридичної боротьби з державою-агресором, запевняє експертка.
“А таких структур насправді декілька. Це і Міністерство юстиції, яке веде справи проти Росії в Європейському суді з прав людини і в міжнародних арбітражах. Крім того, в листопаді було оголошено, що саме в структурі Міністерства юстиції буде створено офіс із правової війни з Росією. В Генеральній прокуратурі був створений Департамент нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. МЗС працює на своєму фронті – Міжнародний суд ООН і деякі арбітражі”, – каже Луньова.
Експертка нагадала, що у 2018 році була навіть створена Міжвідомча комісія з питань узагальнення правової позиції держави щодо відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації та підготування консолідованої претензії України до Росії, однак вона не показала своєї ефективності, але існує до сьогодні.
“Окрім цього, функціонує окреме профільне Міністерство з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Тобто, на мій погляд, в Україні вже є достатньо структур, які працюють на юридичному фронті захисту України від збройної агресії. Не думаю, що на шостому році війни необхідним є створення нового органу, який чомусь почне визначати методологію формування доказової бази для доведення факту збройної агресії Російської Федерації проти України”, – зазначила вона.
Також Луньова скептично відреагувала й на сам текст законопроєкту, в якому, за її словами, більше уваги приділяється складу агенції, її майбутньому очільникові та їхнім посадовим окладам, ніж змістовній роботі цього нового органу влади.