У підозрюваної в справі Шеремета Яни Дугарь є алібі на момент убивства – депутатка
Депутатка Верховної Ради від “Європейської солідарності” Яна Зінкевич заявила, що одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь перебувала в зоні бойових дій на Донбасі на момент скоєння злочину.
Про це вона написала 12 грудня у фейсбуці, опублікувавши відповідну довідку.
У довідці про участь у військових діях на Донбасі зазначено, що старша солдатка Яна Дугарь у період із 3 червня до 26 вересня 2016-го була в зоні бойових дій.
Довідка базується на виписці з наказів командира ОТУ “Донецьк” від 6 червня 2016 року №160 та від 29 вересня 2016 року №276.
“Вранці будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент убивства Шеремета”, – зазначила Зінкевич.
Нагадаємо, 12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Національна поліція затримала та оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства Павла Шеремета.
На брифінгу в МВС заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав п’ятьох підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета: сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь, волонтер Юлія Кузьменко та ветерани АТО Інна і Владислав Грищенки.
Коваль повідомив, що вибухівку під автомобіль журналіста Павла Шеремета підклали музикант і доброволець АТО Андрій Антоненко та лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко.
За словами начальника кримінальної поліції Євгена Коваля, слідство вважає основною версією вбивства журналіста Павла Шеремета дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні.
Журналіст “Української правди” Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок вибуху авто, в якому він перебував. Вибуховий пристрій заклали біля місця водія. Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.
На треті роковини вбивства Павла Шеремета голова Нацполіції Сергій Князєв розповів, що правоохоронці розглядають такі версії вбивства журналіста: професійна діяльність Шеремета в Україні та за кордоном, дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні, побутові та міжособистісні конфліктні ситуації, а також помилка в об’єкті злочину з огляду на те, що автомобіль, у який підклали вибухівку, належить і використовувався співмешканкою загиблого. Не відкидають у поліції й версії про причетність до злочину російських спецслужб.