У перехідному правосудді історія та правозахист співпрацюватимуть – директор Інституту національної пам’яті
У межах перехідного правосуддя історики та правозахисники об’єднаються в боротьбі за історичну правду.
Про це під час дискусії правозахисного клубу “Україні 30. Еволюція правозахисного руху за роки Незалежності” 17 серпня заявив директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
“Зараз будуть усі шанси в межах перехідного правосуддя, що історія та правосуддя знову з’єднаються в боротьбі за історичну правду, бо ми вже зараз маємо фіксувати історичні свідчення, юридичні факти тощо. Це буде одна з віх розвитку правозахисту в Україні. Саме досвід України в перехідному правосудді потім у світі вивчатимуть. До речі, на мою думку, у світі тільки лише в кейсі Голокосту до кінця вдалося втілити теорію перехідного правосуддя. Усі інші були неуспішні”, – сказав Дробович.
За його словами, історія України вже мала досвід співпраці з правозахистом. Це було з комісією реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років та зі збором даних про жертв Голодомору.
Нагадаємо, перехідне правосуддя – всесвітньо відома політико-правова концепція (transitional justice), яку використовують у кожній державі, що переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів подолання наслідків війни та окупації і встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів.
Концепція передбачає чотири головні складові:
- кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжчі злочини;
- констатацію істини – документування порушення прав людини;
- відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
- інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеки, а також перевірка держслужбовців на співпрацю з бойовиками.
Раніше ZMINA розповіла про результати соціологічного опитування, як українці ставляться до перехідного правосуддя.