У Києві відкрили Офіс міжнародного реєстру збитків для України
Уже за кілька тижнів міжнародний Реєстр збитків для України почне приймати заяви на відшкодування. Фізичний офіс у Києві допоможе безпосередньо на місцях координувати роботу реєстру, який базуватиметься в Гаазі.
Працюватимуть в офісі переважно юристи та комунікаційники, завданням яких буде роз’яснювати нюанси роботи реєстру та комплексно підтримувати заявників.
Про це повідомили під час пресконференції з нагоди відкриття офісу, передає кореспондентка ZMINA.
На початку квітня міжнародний Реєстр збитків для України розпочне приймати безпосередні заявки від постраждалих від збройної агресії.
На сьогодні представники реєстру та Ради Європи сформували перелік категорій, відповідно до яких можна буде подати заявку на відшкодування. Зокрема, реєстр прийматиме заяви від фізичних осіб щодо загибелі людей, катувань, викрадень, депортацій, пошкодження майна чи втрати здоров’я. Подати заявки зможуть і представники бізнесу: через руйнування підприємства, пошкодження промислових об’єктів чи втрату виробничих потужностей. Крім того, реєстр також збиратиме заявки на відшкодування від держави. Зокрема, йдеться про компенсацію шкоди енергетиці, економіці, довкіллю чи культурним цінностям, наприклад. Детальний перелік опублікують найближчим часом, підкреслив Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків.
“Загалом реєстр готується прийняти від шести до восьми мільйонів заяв на відшкодування”, – зазначив Ключковський.
Водночас вже визначена перша категорія, за якою можна буде подавати заявки – це руйнування та пошкодження житла.
Заявки можна буде подавати через “Дію”, перш за все. Однак працівники реєстру розробляють можливість заявляти про шкоду й офлайн, через ЦНАПи, наприклад.
Зокрема, для того, аби координувати роботу та збір доказів на місцях, і було створено Офіс реєстру збитків в Києві, зазначила Марія Пейчинович-Бурич, Генеральна секретарка Ради Європи. Вона також підкреслила, що основне завдання і реєстру, і компенсаційного механізму в цілому – допомогти та підтримати потерпілих.
“Ми маємо прагнути миру. Та нехай цей мир буде підтримувати права потерпілих та гарантуватиме компенсації та репарації, на які заслуговують українці”, – наголосила генеральна секретарка.
Виконавчий директор реєстру також додав, що робота органу не має бути травматичною для потерпілих. Тому, зокрема, реєстр співпрацюватиме з правоохоронними органами та громадськими організаціями: якщо свідчення постраждалої людини вже фіксували, реєстр звернеться до відповідної установи, щоб отримати ці свідчення, а не опитувати людину повторно.
Запуск Реєстру збитків – це перший крок у процесі створення міжнародного компенсаційного механізму. Цей орган тільки збиратиме заяви на компенсації та докази по кожній з них. Надалі буде сформована Компенсаційна рада, яка розглядатиме подані заявки, а також Компенсаційний фонд, з якого і будуть зрештою виплачуватися відшкодування.
Міністр юстиції України Денис Малюська підкреслив, що Реєстр збитків підготували до роботи доволі швидко – він почне реальну роботу вже за дев’ять місяців після рішення про створення реєстру. Водночас це доволі унікальний випадок, коли оцінка збитків та збір доказів відбуватимуться на тлі збройного конфлікту, що ще не закінчився. Тому й Україна, і міжнародні партнери ще й досі працюють над покращенням механізмів роботи цього реєстру.
Міжнародний Реєстр збитків буде також співпрацювати з національними реєстрами. Там, зокрема, передбачено, що інформацію про заявників з українського Реєстру збитків перенесуть до міжнародного автоматично. Та отримати компенсацію за той чи той випадок можна буде лише один раз – або від України, або від компенсаційного механізму. Водночас наразі не зовсім зрозуміло, як будуть співпрацювати різні реєстри на практиці.
Нагадаємо, на сьогодні близько 11 тисяч українських родин, житло яких повністю знищила армія РФ, змогли придбати новий дім за програмою “єВідновлення”. Найбільше нерухомості купували у Київській області. Середня сума сертифіката на купівлю житла за цією програмою – 1,8 мільйона гривень.