У Києві презентували серію фільмів про життя вимушених переселенців з Донбасу

Фільми створили у межах проєкту “Різні шляхи, спільна доля”, їх презентували під час пресконференції на тему: “Інтеграція внутрішньопереміщених осіб в Україні: від персональних історій до усвідомлення прихованого потенціалу”.

Про це повідомила пресслужба Українського кризового медіа-центру.

Фото з відкритих джерел

Політолог Станіслав Федорчук, голова ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини”, розповів, що переселенці з окупованих територій розкидані по всій країні, та найбільше їх на прифронтових територіях. Серед них є багато патріотів – активних та креативних людей, хоча чимало і прихильників ідеології “русского міра”. У рамках проєкту серією відеофільмів вирішили представити саме перших. Вони розповідають про своє життя після 2014 року.

За словами Федорчука, таких фільмів створено п’ять. Перший, який і продемонстрували на пресконференції, присвячено ветерану АТО Юрію, який одружився і живе у Львові. Другий – Яні з Луганська, яка створила і втілила в Тернополі два соціальні проєкти. Герой третього – Олег Саакян, молодий український політолог, співорганізатор проукраїнських мітингів у Донецьку та співзасновник Платформи за мир та безпечну реінтеграцію. Четвертий – присвячено Петру Антипову, відомому скульптору та архітектору, автору казок. Героїня п’ятого – юристка Вольга Шейко. Вона була присутня на пресконференції.

Координаторка проєктів – заступниця директора Фонду Ганнса Зайделя в Україні Олена Максимова зазначила, що переселенській спільноті не вистачає історій успіху. Тож серія фільмів, яка також стала частиною проєкту “Молодь об’єднує Україну”, має на меті започаткувати новий національний діалог.

“Необхідно мотивувати, надихати та підтримувати людей, які переїхали через зовнішню агресію”. Українці Донеччини та Луганщини страждали і страждають від несправедливості. Їм доводиться вислуховувати оповіді, що “мешканці Донбасу покликали війну”. Насправді це зробили не патріорти, а місцеві псевдоеліти – але досі немає жодного обвинувального вироку щодо них”, – підкреслила журналістка і блогерка Тетяна Заровна.

“Раніше не було меседжу для людей з Донбасу – любіть свою країну! Ми заплатили і досі платимо дуже велику ціну за любов до України, яка у нас з’явилася після 2014 року. Саме тоді я і вивчила українську мову – адже кожен українець повинен володіти державною мовою”, – зазначила героїня одного з фільмів Вольга Шейко, резюмуючи своє бачення досвіду внутрішніх переселенців.

Нагадаємо, на початку поточного року колишня жителька Амвросіївки на Донеччині Тетяна Здоровцова довела в суді, що вимушено покинула свій дім у 2014 році внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

До літа 2014 року подружжя Здоровцових мешкало в місті Амвросіївка, що за 20 кілометрів від кордону з РФ. Від початку збройної російської агресії родина активно допомагала українським військовим: купували харчі, одяг та ліки, а Олександр, робота якого була пов’язана із землевпорядкуванням, ще й мав доступ до детальних кольорових мап місцевості, яких не вистачало військовим.

Згодом родині почали погрожувати, намагалися спалити будинок та внесли до так званих “розстрільних списків”, а тому в серпні 2014-го сім’я виїхала зі свого дому.