У Києві обговорили викрадення Ервіна Ібрагімова 10 років тому та системні насильницькі зникнення в окупованому Криму

У Кримському домі в Києві відбувся публічний захід до 10-х роковин викрадення кримськотатарського активіста, члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Учасники дискусії говорили про насильницькі зникнення як інструмент політики РФ в окупованому Криму, безкарність російських силовиків та міжнародні механізми притягнення винних до відповідальності.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Фотовиставка в Кримському домі до 10-х роковин викрадення Ервіна Ібрагімова. На фото його батько Умер. Джерело: Олександра Єфименко

24 травня 2016 року Ервіна Ібрагімова викрали в окупованому Бахчисараї. Відтоді про його долю нічого невідомо. Його справа стала однією з найвідоміших у серії насильницьких зникнень після початку російської окупації Криму.

У заході взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва, народна депутатка Таміла Ташева, представники прокуратури АР Крим, Офісу Омбудсмана та правозахисники.

Під час дискусії Чубаров заявив, що викрадення кримськотатарських активістів були частиною системної політики РФ щодо придушення спротиву в Криму.

“Коли викрадення людей стало системою, ми почали аналізувати – кого викрадають, де і за яких обставин. Це були активні люди, волонтери, представники кримськотатарської молоді. Їх прибирали для того, щоб не допустити організованого спротиву окупації”, – сказав Чубаров.

За його словами, викрадення Ервіна Ібрагімова мало стати сигналом залякування для всього кримськотатарського народу.

“Ервін був дуже помітним у своєму середовищі. Освічений, авторитетний, активний. За такими людьми тягнуться інші. Його викрадення було спрямоване не лише проти нього особисто – це був сигнал усьому кримськотатарському народу”, – зазначив голова Меджлісу.

Представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Станіслав Куліш наголосив, що за кожною справою про насильницьке зникнення стоїть людська трагедія.

“Історія Ервіна і цей захід стали для мене електричним струмом, повернули в реальність. За кожною такою історією – людина, трагедія, родина”, – сказав він.

Станіслав Куліш. Джерело: Олександра Єфименко

Перший заступник керівника прокуратури АР Крим та Севастополя Віталій Секретар заявив, що українські слідчі перевіряли навіть малоймовірні версії зникнення Ібрагімова через відсутність доступу до окупованої території.

“Ми перевіряли навіть абсурдні версії – чи не перебуває Ервін на підконтрольній Україні території, чи не користувався Укрзалізницею, чи не перетинав кордон. Але водночас ми бачили патерн насильницьких зникнень і те, як російське слідство уникає перевірки причетності співробітників ФСБ”, – сказав він.

За словами Секретаря, прокуратура використовує міжнародні механізми для пошуку зниклих та документування злочинів РФ.

“В Інтерполі є не лише “червоні картки” для розшуку підозрюваних, а й “жовті” – для пошуку зниклих людей. Ми передали ДНК-профіль Ервіна Ібрагімова до міжнародної бази, щоб у разі появи будь-якої інформації його могли ідентифікувати”, – зазначив представник прокуратури.

Віталій Секретар і Рефат Чубаров на заході. Джерело: Олександра Єфименко

Він також наголосив, що справа Ібрагімова є частиною ширшої політики переслідування кримських татар в окупованому Криму.

“Це не поодинокі злочини, а системна політика російської федерації – від викрадень і заборони Меджлісу до політичних переслідувань та порушення права на справедливий суд”, – підкреслив Секретар.

У межах заходу також показали документальний фільм про Ервіна Ібрагімова авторства журналіста Тараса Ібрагімова та відкрили фотовиставку про насильницькі зникнення і політичні переслідування в окупованому Криму.

Фотовиставка життя родини Ервіна після його викрадення. Джерело: Олександра Єфименко

За даними “Крим SOS“, за роки окупації Криму там сталося 44 насильницькі зникнення. Про долю та місце перебування 15 людей досі нічого не відомо. Наразі безвісти зниклими вважаються Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв. Це проукраїнські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них. 

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 27 січня 2022 року ухвалила резолюцію “Припинення практики насильницьких зникнень на території держав Ради Європи” № 15431. Текст документа містить п’ять правок, запропонованих українськими парламентарями на прикладі відповідних випадків у тимчасово окупованих Криму та ОРДЛО.