У Костянтинівці вимушено закрилась остання лікарня: у місті лишається понад 6 тисяч людей

У Костянтинівці на Донеччині закрилась остання лікарня. 

Про це розповідає тамтешня філія “Суспільного”. 

Ілюстраційне зображення. Наслідки одного з російських ракетних ударів по Костянтинівці

Ще наприкінці минулого року, коли від міста до фронту лишалося приблизно 10 кілометрів, там лишалися понад 18 тисяч цивільних, а нині посадовці нараховують не більш як 6,5 тисячі. 

Безпекова ситуація в Костянтинівці постійно погіршується, а через обстріли РФ та понівечену інфраструктуру жити там складно. До прикладу, швидкі перестали їздити до населеного пункту 12 серпня, тож відтоді пацієнтам допомагають поліціянти та військові. Також через руйнування подекуди немає води, світла та зв’язку.

Багатопрофільна міська лікарня інтенсивного лікування – останній медзаклад, що працював у Костянтинівці. Як розповідає директорка Олена Руденко, лікарню закрили, бо лишатися було небезпечно як для пацієнтів, так і для лікарів. Російські військові прицільно гатили по будівлі дронами та іншою зброєю. 

До цього роботу припинили обласна лікарня, інфекційна та психіатрична. 

“Я вважаю, що у мене люди були до останнього і зробили все можливе. Ну, коли у нас поряд прильоти, уже ДСНС навіть вивели з міста. У нас горить поряд, а рятувати нікому. Ну, як можна залишити людей?” – каже медикиня. 

Ілюстраційне зображення. Обстріляний російськими військовими житловий будинок на Донеччині

Готуватися до виїзду лікарні почали заздалегідь ще у 2023-му, а паралельно з цим з міста їхали лікарі.

До повномасштабної війни в закладі працювали 750 людей, послугами яких користувалися мешканці кількох громад, а вже на початок серпня лишилось усього 15.

“Ми були форпостом. У ці всі роки ми стояли, якось логістично були розташовані так, що ми брали на себе Торецьк. Довгий час Бахмут, довгий час Часів Яр”, – зазначає Руденко. 

Місцеві розповідають, що чимало фахівців активніше виїжджали після того, як росіяни щільніше почали гатити по Костянтинівці. Деякі обстріли забирали життя медиків, як-от у серпні поточного року, коли дроновий удар убив директорку однієї з міських лікарень та травмував медсестру, водія й завгоспа.

“Є такі лікарі, без яких можна надавати ургентну допомогу, таку екстрену. А припустимо, пішов один травматолог, і я не можу я закрити цілодобовий пост, і все – все руйнується”. – пояснює Руденко. 

Ілюстраційне зображення. Чоловік проходить повз зруйнований росіянами житловий будинок у Костянтинівці в березні 2025 року

“Ми під місцевою анестезією поверхневі рани ушивали, уламки, якщо були там металеві – магнітами там детектувались, – ми їх теж видаляли. Ну, там робили те, що ми могли робити, але це вже навіть хірургією не можна було назвати”, – розповідає про умови роботи останнього часу завідувач хірургічного відділення Юрій Мишастий, який поїхав з міста 31 серпня. 

Госпіталізувати людей лікарня припинила 25 серпня, коли там опікувалися 70 пацієнтами, а останнього хворого виписали 28 серпня. Нині невідомо, чи перевезуть лікарню до іншого регіону. 

Велика війна значно вплинула на медичну систему України, втім громадяни досі переважно покладаються на неї: 48,3% домогосподарств кажуть, що були в державних медзакладах за останній рік, як звертають увагу на аналітичній платформі “Вокс Україна”. 

Нагадаємо, що дев’ять місяців поспіль армія РФ майже щодня обстрілювала медзаклади в Україні, а крім цього, лікарі стають жертвами так званих подвійних ударів росіян. 

За понад три роки російські військові вбили десятки медиків лише зі сфери надання екстреної допомоги.