У декількох селах на Чернігівщині російські військові вбили шістьох цивільних, а десятки людей тримали у полоні та катували
На Чернігівщині російські військові під час окупації сіл Старий та Новий Биків, а також навколишніх населених пунктів, вбили щонайменше шістьох цивільних чоловіків й тримали у полоні десятки людей.
Свідчення очевидців записали журналісти Bihus.info.
Могили закатованих російськими військовими цивільнихУ селищі Старий Биків російські військові перебували місяць. За цей час вони вдирались до будинків місцевих, грабували людей, забороняли селянам виходили з осель та викрадали цивільних. На місцевому кладовищі після окупації знайшли похованими шістьох чоловіків, двоє з яких – Богдан Гладких та Олександр Могильний.
Загарбники забрали їх у перший же день окупації селища: обидва вийшли покурити з укриття, де перебували разом з рідними. Свідками того, як росіяни затримали чоловіків, став їхный сусід по вулиці. З матір’ю одного з убитих Вікторією у той же день він пішов до російських солдатів, аби визволити бранців, однак цього зробити не вдалось. Наступного дня тіла Богдана та Олександра знайшли рідні, однак поховати їх вдалось лише через 10 днів.
Після ексгумації стало відомо, що обох катували: у Богдана була прострелена голова та ножове поранення в області серця, а в Олександра – ножові поранення в області тулуба та шиї.
У інших чотирьох вбитих російськими військовими людей також знайшли сліди катувань: кульові та ножові поранення, зокрема у пах.
“Я не розумію, навіщо це все робилось, але це не людське поводження… На одному з тіл ножове поранення біля сонної артерії до серця. Видно, що провертали ножа, дуже великий отвір був. Два поранення були дуже глибокі”, – каже поліцейський Віктор Петренко, який був присутній під час ексгумації тіл.
У сусідньому селищі Новий Биків російські військові пробули понад місяць. Там вони облаштували командний пункт й базувались у місцевій лікарні, Будинку культури та будівлі, де раніше працювала рекламна агенція. На території населеного пункту було й декілька підвалів, де тримали місцевих мешканців, а найбільшу катівню облаштували у підвалі кочегарки Будинку культури. Саме туди привозили людей з сусідніх сіл.
Журналісти поспілкувались з трьома чоловіками, яких тримали там росіяни. Один з них – Максим – потрапив до рук росіян, коли просто проходив повз них. Хлопець йшов допомогти сусіду нагодувати худобу, однак опинився у підвалі разом з сусідом, літнім чоловіком. У полоні Максим провів два тижні.
За цей час хлопця били, роздягали, аби подивитись на татуювання, знущались, зокрема, погрожували покласти розпалену кочергу на живіт, а одного разу змушували обирати жертву розстрілу:
“Руський командир прийшов і каже: “Хлопці, мені треба чотири трупи. Два вже є, треба ще два”. Каже мені: “Вибирай”. Я кажу: “Зачєм когось підставляти, піду я”. Повів на вулицю, почав стрілять, а потім каже: “Вставай, щоб я більше від тебе такого не чув”.
Серед людей, яких схопили під час окупації населених пунктів на Чернігівщині росіяни, була й 24-річна вчителька Вікторія Андруша. Її затримали, як розповів Максим, за те, що повідомляла про напрямок пересування російських військ. Дівчина відмовлялась спілкуватись з загарбниками російською мовою на допитах. Досі про її долю нічого не відомо.
коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів Коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
