У 2024 році суди переважно обмежувались умовними покараннями та штрафами за злочини проти журналістів – ІМІ
У 2024 році суди першої інстанції розглянули 11 справ, повʼязаних із журналістською діяльністю, і ухвалили вироки. Крім того, Верховний Суд також ухвалив чотири рішення стосовно таких справ.
Про це повідомляє Інститут масової інформації з посиланням на вироки, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за 2024 рік.
Фото: Судова влада УкраїниЗ 11 вироків судів першої інстанції 10 виявились обвинувальними, а один – виправдувальним. Такий високий показник обвинувальних вироків (91%) демонструє ефективність обвинувачення, навіть попри те, що частина справ розглядалася в спрощеному порядку.
Найчастіше суди застосовували статтю 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів): у межах цієї статті ухвалили шість обвинувальних вироків і один виправдувальний. Інші обвинувальні вироки стосувалися:
- умисного знищення чи пошкодження майна журналістів (ст. 347-1 ККУ) – один вирок;
- погроз чи насильства щодо журналістів (ст. 345-1 ККУ) – три вироки.
Загалом судові процеси демонстрували конкуренцію сторін, що сприяло формуванню нової судової практики.
Щодо тяжкості покарань, то більшість справ завершилась умовними термінами або штрафами (від 850 гривень), що може викликати сумніви в ефективності механізмів правосуддя. Виняток становлять тяжкі злочини, за які були призначені суворіші вироки:
- шість років позбавлення волі за підпал автомобіля журналістки “Радіо Свобода” Галини Терещук (ч. 2 ст. 347-1 ККУ);
- 13 років позбавлення волі за перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ), поєднане з іншими тяжкими злочинами. У цій справі йшлося про держслужбовців-зрадників, які залишилися працювати на ФСБ РФ після окупації Криму.
Рішення Верховного Суду поділилися в такий спосіб: в одній справі підтвердили провину підсудних, у двох – їх виправдали, а ще в одній – призначили повторний розгляд в апеляційній інстанції.
Протягом 2024 року не зафіксували вироків за такими статтями, як “порушення таємниці листування журналіста” (ч. 2 ст. 163 ККУ), “зазіхання на життя журналіста” (ст. 348-1 ККУ) та “захоплення журналіста як заручника” (ст. 349-1 ККУ).
Нагадаємо, що за два роки й десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 801 злочин проти журналістів та медіа в Україні.
За листопад – грудень 2024 року ІМІ зафіксував 39 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки обстрілів журналістів, погроз та залякувань, пошкоджень офісів медіа, юридичного тиску, кібератаки та закриття офісу медіа внаслідок російського вторгнення.
