У 2022 році Україна тимчасово застосувала часткове обмеження деяких прав людини, а тепер скасувала це: про що йдеться?

29 квітня низка українських та закордонних медіа поширили інформацію про те, що Україна подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини. Однак, як зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, ця інформація є викривленою і наразі йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше.

Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

Ілюстраційне зображення 

“Нещодавно в одному з медіа з’явилася інформація, що Україна подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини. Це викликало резонанс як серед ЗМІ, так і в суспільстві. Але інформація була подана викривлено”, – зазначив Омбудсман.

Відтак, йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування тих обмежень, які були застосовані раніше, – ще у 2022 році.

“Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються”, – написав Лубінець.

Мінʼюст також підтвердив інформацію про те, що в комунікації від 4 квітня 2024 року Україна повідомила, що відновлює свої зобов’язання щодо дотримання окремих прав людини. Зокрема, відхилення не будуть стосуватися заборони дискримінації, обмеження політичної активності іноземців, права на відшкодування, свободи совісті та деяких аспектів примусової роботи. Ці зобов’язання також були призупинені у 2022 році.

“У квітні 2024 ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його”, – наголосив міністр Денис Малюська.

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко також зазначила, за Європейською конвенцією про захист прав людини Україна у будь-якому випадку повинна була повідомити Раду Європи про введення воєнного стану та обмеження через цей режим. Мовою Європейської конвенції – про заходи, які відступають від зобовʼязань за Конвенцією (звідси назва документу “заява про відступ від зобовʼязань”), які вживаються державою “під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації”.

Крім того, вона звернула увагу на те, що стаття 15 Європейської конвенції передбачає не лише необхідність інформування про такі заходи, а й інформування, коли такі заходи “перестали застосовуватись, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою”.

“І от в оновленій заяві про відступ від 04.04.2024 йде мова саме про статті Конвенції, на які більше не розповсюджується заява про відступ від 01.03.2022. Простими словами – заява України від 04.04.2024 про зменшення обсягу діючого відступу від зобовʼязань за Європейською конвенцією”, – зазначила Сокоренко.

Адвокат та заслужений юрист України Володимир Богатир пояснив, що відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації (війни або іншої суспільної небезпеки) передбачений як Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (статтею 4), так і Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод. 

“Разом із тим для цих винятків також установлені свої правила. Крім процедурних моментів, вони закріплюють принципову неможливість тяжких порушень основних прав людини. Це право на життя, право не піддаватися катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, право не утримуватися в рабстві або підневільному стані, право не притягуватися до кримінальної відповідальності за принципом зворотної сили”, – наголошував він. 

Дотримуватися прав громадян зобов’язує не лише Конституція України, а й низка міжнародних договорів, тож про будь-який відступ від цих прав треба звітувати. 

Вперше Україна повідомила про таке ще 2015 року, а стосувався той відступ, зокрема, судочинства на територіях тоді АТО. Після початку повномасштабного російського вторгнення українські посадовці надсилали, наприклад, до ООН таке роз’яснення.

Своєю чергою журналісти “Європейської правди”, проаналізувавши повідомлення України від 2022 року, звернули увагу, що в новому йдеться про можливі обмеження щодо захисту приватної власності, права на освіту та права на свободу виборів. 

Нагадаємо, що з 18 травня 2024 року в Україні набуває чинності закон, згідно з яким усі військовозобов’язані чоловіки мають оновити дані у ТЦК та СП. Посадовці, не чекаючи травня, заборонили надавати консульські послуги чоловікам мобілізаційного віку за кордоном, а також заборонили пересилати вже оформлені ними паспорти громадянина та паспорти для виїзду за кордон. 

Низка українських юристів та правозахисників критично висловилася щодо такого кроку.