“Точка Опори ЮА” та ЛГБТ-військові звернулися до Єврокомісії через новий Цивільний кодекс: що їм відповіли?

У своєму зверненні громадські організації поділилися, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціював новий проєкт Цивільного кодексу, який має на меті повністю замінити Сімейний кодекс. Законопроєкт прямо виключає одностатеві пари, визначаючи “фактичні сімейні союзи” лише як партнерства між людьми протилежної статі. Крім того, він автоматично скасовує шлюби людей, які офіційно змінили позначку про стать у документах, створюючи правову невизначеність для трансгендерних людей і їхніх партнерів, що суперечить рішенню ЄСПЛ щодо усунення дискримінаційних вимог щодо юридичного визнання гендеру.

Також організації наголошували, що, хоча вони подавали пропозиції щодо внесення змін, які б охоплювали юридичне визнання одностатевих пар, глава парламенту подав проєкт без цих поправок, фактично блокуючи рівність для таких пар.

Вони пояснювали, що юридичне визнання одностатевих пар узгодило б Україну з практикою ЄСПЛ, стандартами ЄС (22 з 27 держав-членів визнають одностатеві пари, ще дві рухаються в цьому напрямку) та практикою Суду ЄС, а також відповідало б фундаментальним законам ЄС щодо недискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.

У зверненні зазначалося, що проєкт Цивільного кодексу є кроком назад у гармонізації українського законодавства з правами людини та нормами ЄС, відкидає нещодавню судову практику щодо фактичних сімейних союзів одностатевих партнерів і позбавляє їх юридичного захисту. Це створює найбільш обмежувальну правову рамку для одностатевих пар у регіоні ЄС та країн-кандидатів на членство, за винятком Грузії.

Тож ЛГБТІК-організації та їхні союзники просили ЄС підтримати вимогу зробити Цивільний кодекс доступним для одностатевих пар, забезпечити визнання їхніх стосунків, включно з випадками зміни юридичного гендеру, та врахувати цілі двох законопроєктів про цивільні союзи в новому проєкті Цивільного кодексу, щоб відповідати acquis ЄС і і просувати переговори в межах розділу 23.

У відповідь на це президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн подякувала українським організаціям за звернення та зазначила, що цінує їхню роботу з просування фундаментальних прав і рівності для ЛГБТІК-людей. У відповіді наголосили, що в процесі підготовки до вступу України в ЄС важливо, щоб національне законодавство відповідало стандартам Євросоюзу, зокрема Хартії основних прав Європейського Союзу, що гарантує повагу до приватного та сімейного життя та заборону дискримінації за будь-якими ознаками, включно з ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Єврокомісія нагадала про зобовʼязання України в межах переговорів про вступ до ЄС за кластером “Основи”, зокрема за розділом 23. Згідно з Дорожньою картою з верховенства права, Україна має ухвалити закон, що забезпечить юридичне визнання та захист одностатевих пар відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі “Маймулахін і Марків проти України”.

Представники комісії запевнили, що уважно стежитимуть за виконанням цього зобовʼязання, а також висловлюватимуть свої застереження щодо можливих наслідків нового Цивільного кодексу для ЛГБТІК-людей під час моніторингових зустрічей та офіційного діалогу з українськими парламентарями.

У коментарі виданню ZMINA Олег Максимʼяк зазначив, що відповідь Єврокомісії є важливим інструментом у будь-якій адвокаційній роботі та комунікації з українською владою.

“Єврокомісія прямо і відкрито заявляє, що Україна має виконати ці зобов’язання щодо реєстрованих партнерств, щоб закрити 23-й розділ переговорів про членство в ЄС. Без виконання цього пункту не може йтися про вступ до ЄС. Цю вимогу треба виконати як одну з ключових вимог з боку європейських партнерів”, – наголосив він.

Нагадаємо, Україна має ухвалити закон, який запровадить інститут реєстрованого партнерства та забезпечить рівні права для ЛГБТІК+. Наразі два відповідних законопроєкти “лежать” у парламенті без руху.

Раніше в Єврокомісії вже вказували на гальмування в ухваленні ключового законодавства для захисту прав ЛГБТІК-людей в Україні. Зокрема, наголошували на важливості посилення відповідальності за дискримінацію та визнання цивільних партнерств.

Читайте також: Новий Цивільний кодекс: як модернізація приватного права веде до відкату прав людини