Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова закликала зацікавлені сторони не допустити конкуренції потерпілих від російської агресії в системі надання їм допомоги, а також провести аудит чинних процедур встановлення фактів, надання статусів та вдосконалити процедуру обліку потерпілих.
Про це правозахисниця заявила під час міжнародної конференції “Компенсація та відшкодування шкоди, завданої агресією Російської Федерації проти України: розвиток міжнародних і національних механізмів”, яка відбулася в Києві 21 та 22 листопада 2024 року.
Правозахисниця назвала ухвалений парламентом Закон “Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та невідкладні проміжні репарації”.
“Тепер потрібно йти далі. Ми маємо оцінити, які категорії потерпілих під цей облік не потраплять, і варто подумати, як облікувати шкоду, спричинену їм війною. Має бути зрозуміла процедура, створена комісія та залученість громадських організацій”, – сказала вона.
Альона Луньова повідомила, що громадські організації можуть бути залучені до консультування потенційних потерпілих, адже в них є ресурси, довіра громадян та готовність їм допомагати.
“Ми не будуємо систему підтримки з нуля. Ми маємо враховувати підходи до обліку категорій потерпілих із 2014 року. Але маємо чесно сказати – спільної рамки підтримки потерпілих у нас досі немає, а вона має бути”, – наголосила правозахисниця.
Альона Луньова переконана, що під час розбудови системи захисту потерпілих має бути дотримана низка принципів, серед яких – недопущення конкуренції потерпілих.
“Якщо цей базовий принцип брати за основу, то ухвалений Закон “Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації”, попри його важливість, може створити умови для виникнення так званої “конкуренції жертв”. Як ми маємо пояснити громадянам, яким росіяни ламали руки та вибивали зуби, що проміжних репараційних заходів вони не заслуговують?” – звернула увагу правозахисниця.
Вона виступила за проведення аудиту чинних процедур встановлення фактів та надання статусів.
“Якщо наявна процедура не дає нам змогу облікувати потерпілих певних категорій, процедура має бути змінена. Яскравий приклад – підтримка осіб, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Факт встановлює відповідна комісія, утім ця процедура не є прозорою“, – розповіла вона.
Альона Луньова пояснила, що частина постраждалих цивільних, яких супроводжує
Центр прав людини ZMINA, не змогли встановити цей факт у комісії, попри те що правозахисна організація вважає, що факт їхнього незаконного утримання належним чином підтверджено. Проблема в тому, що комісія встановлює не факт неволі, а факт обмеження свободи за проукраїнську позицію.
“Для цього потерпілі мають доводити причинно-наслідковий зв’язок. Якщо це не всім вдається, це означає, що процедуру потрібно переглянути”, – пояснила вона.
Міжнародна конференція “Компенсація та відшкодування шкоди, завданої агресією РФ проти України: розвиток міжнародних і національних механізмів” стала платформою для більш ніж 190 представників уряду України, установ сектору юстиції, громад, бізнесу, громадянського суспільства та донорської спільноти для обговорення поточного стану компенсаційних та інших зусиль міжнародних і національних стейкхолдерів з компенсації шкоди й визначення шляхів посилення координації та узгодженості між ними.
“За 1 002 дні від початку повномасштабного вторгнення ми бачили, як Росія цілиться не лише у ваші збройні сили, ваших хоробрих героїв, вашу критичну інфраструктуру, ваші землі, а й у ваші домівки. Притягнення Росії до відповідальності за такий рівень шкоди й злочинів – це величезна відповідальність і навантаження для уряду та судів України, а також громад, бізнесу та всієї екосистеми, яка підтримує ці інституції”, – звернулася до учасників конференції директорка Відділу демократії та врядування “USAID Україна” Енн Хоппер.
Вона запевнила: Сполучені Штати прагнуть допомогти українцям знайти доступ до правосуддя та підтримують зусилля України, спрямовані на відновлення інфраструктури й економіки, забезпечуючи, що в основі майбутнього відновлення, демократії й суверенітету – справедливість, прозорість та підхід, орієнтований на потерпілих.
Учасники конференції обговорили доступні національні механізми компенсації шкоди задля посилення злагодженості між ними та визначення пріоритетних категорій, що потребують невідкладних проміжних репарацій.
Під час конференції учасники визнали, що чинне законодавство потребує змін для захисту бізнесу в умовах війни. Зокрема, йшлося про необхідність перегляду податкових норм з огляду на окупацію та звільнення територій.
Експерти також підкреслили, що важливо залучати безпосередньо потерпілих, бізнес та громади до розроблення механізмів компенсації. Мета – створити такі способи відшкодування збитків, які враховуватимуть реальні потреби та очікування людей.
Нагадаємо, в Україні діє Реєстр збитків для України – перший компонент компенсаційного механізму для України, який почав працювати 2 квітня 2024 року, відкривши можливість для потерпілих подавати заяви через електронну систему “Дія”, зосередившись спочатку на пошкодженні та знищенні житла.
Мандат реєстру стосується заяв про шкоду, втрати або поранення, завдані громадянам після 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.
Напередодні ZMINA повідомила про появу порадника з поясненнями, як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків потерпілим від російської агресії
Раніше правозахисники вказували на недолік мандата, який не покриває злочинів під час російської агресії, скоєних з моменту розгортання Росією військової операції із захоплення Кримського півострова.
Напередодні в реєстрі пояснили виданню ZMINA, чому до Реєстру збитків для України не внесли шкоди, заподіяної з початку російської агресії 2014 року.
Реєстр очікує отримати щонайменше від 6 до 8 мільйонів заяв від потерпілих громадян України.
Комісію з розгляду заяв планують утворити до 2026 року, після якої буде започаткований Компенсаційний фонд для відшкодування збитків на загальну суму понад 500 мільярдів доларів США.
