Своєчасно прийнятий закон про корінні народи міг би вберегти Крим – експерти

В Україні до сьогодні не існує закону, який б розмежовував поняття «корінні народи» та «національні меншини», а також закріпляв би відповідний об’єм прав кожної із груп. Якби Україна своєчасно прийняла законодавство про корінні народи, тоді говорити про повернення Криму, зокрема, мати більш потужну міжнародну підтримку, було б легше. 

У цьому переконані експерти, які у переддень Міжнародного дня корінних народів світу обговорювали становище кримських татар на круглому столі «Кримські татари – корінний народ Криму/України». 

«Декілька поданих та неприйнятих проектів Верховною Радою, а також відмова України щодо підписання в 2007 році Декларації ООН про права корінних народів стали доволі великою втратою для нашої держави, – переконаний Мустафа Джемілев, народний депутат України. – Адже, якби подібний закон був прийнятий своєчасно, то, можливо, вдалося б уникнути серйозних конфліктів на території Кримського півострова». 

«Вперше за весь час української незалежності склалася ситуація, коли справедливе прагнення кримських татар відновити і захистити свої права повністю збігаються з інтересами українського суспільства та нової демократичної влади», – вважає Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика. 

На її думку, будь-яка стратегія повернення анексованого Криму неможлива без повного, всебічного врахування кримськотатарського чинника. Більше того, офіційне законодавче врегулювання статусу кримськотатарського народу як корінного народу Криму та України, – зокрема, визнання їх права на самовизначення згідно з Декларацією ООН про права корінних народів – є дуже важливим для ефективного обстоювання позицій України з огляду на міжнародне право. 

За словами Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримськотатарського народу, кримські татари, їх права завжди були заручниками специфічного рівня взаємовідносин, які існували між Києвом і Москвою. Та й переважна більшість українських політиків розглядала кримську територію і її населення виключно як електоральний ресурс. Проте з 1991 по 2014 рік, не зважаючи ні на які політичні зміни в Україні, кримські татари розбудовували і зміцнювали свої органи національного самоврядування. 

«Ми проводимо свої власні вибори. Ми маємо міцну піраміду, в основі якої більше ніж 230 місцевих меджлісів, які координуються районними, а ті в свою чергу регіональними меджлісами. Ця система мала бути потужним механізмом української держави щодо розбудови Криму як  невід’ємної території України», – сказав Рефат Чубаров. 

Саме тому, на думку експертів, зараз потрібно правильно виставити пріоритети. Адже небезпека нависла над кримськими татарами і етнічними українцями, які лишилися в Криму, бо вони відверто виступили проти проведення березневого референдуму. 

«Ми думаємо, що така послідовність дій, як спочатку завершимо АТО, потім домовимося про деескалацію конфлікту, а потім візьмемося за Крим, неможлива. Сьогодні треба водночас говорити і про завершення АТО, і про витіснення бойовиків зі Східної України, і про звільнення Криму, і про його майбутнє в складі української держави», – додав Рефат Чубаров. 

У виступі Андрія Кліменка, головного редактора порталу BlackSeaNews, який представляв також Майдан закордонних справ і Кримський експертний центр, було чітко сформульовано й обґрунтовано бачення майбутнього Криму як національно-територіальної автономії кримськотатарського народу у складі України. На його думку, це положення має бути обов’язково закріплено в новій Конституції України. 

Ще один експерт – Рустем Аблятіфов (Інститут громадянського суспільства, Сімферополь-Львів) – представив огляд усіх законодавчих спроб вирішити «статусне» питання кримських татар, а також огляд відповідних рекомендацій міжнародних моніторингових структур. 

*** 

Круглий стіл на тему: «Кримські татари – корінний народ Криму/України» був організований Коаліцією з протидії дискримінації, Центром інформації про права людини та Кримським експертним центром за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Захід відбувся 8 серпня у Києві напередодні Міжнародного дня корінних народів світу.