Свідок у справі політв’язня Аблямітова заявив, що ФСБ дає йому на підпис протоколи допиту і не дозволяє їх читати
Незаконний “Кіровський районний суд Криму” допитав п’ятьох свідків обвинувачення в кримінальній справі проти Меджита Аблямітова, якого Росія обвинувачує в членстві в кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана. Один зі свідків відмовився від даних раніше показів і не впізнав підсудного.
Про це повідомляє видання “Кримський процес” із посиланням на адвоката підсудного Айдера Азаматова.
Меджит Аблямітов у центрі“Суддя” раніше оголосив про закритий режим засідання з формулюванням про “гарантування безпеки сторін у справі”. Тепер на засідання не допускають вільних слухачів та ЗМІ.
Двоє з допитаних свідків – співробітники “прикордонного управління ФСБ”, які перебували на пункті пропуску “Чонгар” того дня, коли через нього до Криму пройшов Меджит Аблямітов. У “суді” вони повідомили, що не можуть пригадати, чи він проходив пункт пропуску, і запевнили, що чоловік їм не заявляв про припинення членства в батальйоні.
Допитаний свідок Сейтибрам Зейтуллаєв раніше перебував у складі цього батальйону і після повернення до Криму повідомив про це ФСБ. Він заявив, що бачив підсудного на території підрозділу не менш ніж один раз. Докладнішої інформації Зейтуллаєв повідомити не зміг, посилаючись на те, що важко перехворів і багато чого не пам’ятає. Через це в “суді” оголосили його свідчення, які той дав на етапі досудового слідства.
У них ішлося, що Зейтуллаєв та Аблямітов були членами формування “Аскер” і спільно з українськими прикордонниками виконували завдання з патрулювання. Водночас прикордонна служба України проводила для них певні заняття. У суді свідок підтвердив надані раніше свідчення.
На переконання адвоката, ці відомості важливі, бо “Аскер” з лютого 2016 року є зареєстрованою організацією і діє в межах українського законодавства. А оскільки Меджит Аблямітов з’явився там лише в березні 2016 року, ці свідчення вказують, що в його діях немає складу злочину.
Крім того, в “суді” допитали свідка Айдина Мамутова, якого 2019 року незаконний “Київський районний суд Сімферополя” засудив до чотирьох років суворого режиму за членство в батальйоні ім. Номана Челебіджихана.
Через відеоконференцзв’язок він повідомив, що брав участь у бойових діях на Сході України. Там був контужений, а після поранення деякий час перебував на території добровольчого батальйону ім. Номана Челебіджихана. Меджита Аблямітова він не впізнав. Нічого про його участь у формуванні повідомити не зміг.
Водночас Мамутов зауважив, що до нього практично щомісяця в колонію приїжджають співробітники ФСБ, показують фотографії і просять розписатися в протоколах допитів “у справі Іслямова”. Що міститься в цих протоколах, він не знає, адже читати йому співробітники ФСБ їх не дають.
Через таку інформацію “суд” постановив оголосити свідчення Мамутова, які той начебто дав на етапі попереднього слідства. Після оголошення свідок повідомив, що не давав таких свідчень. Захист заявив клопотання про визнання цього доказу обвинувачення неприпустимим.
П’ятим свідком у “суді” виступив місцевий священнослужитель, який у кримінальній справі виступав як понятий під час слідчих заходів за участю свідка Зейтуллаєва, що мав упізнати фотографії Аблямітова.
Під час допиту священник зазначив приблизний вік Зейтуллаєва в межах 45–47 років, тоді як насправді свідкові 23 роки. Це ставить під сумнів фактичну участь свідка як понятого під час проведення слідчих дій щодо впізнання Аблямітова, пише “Кримський процес”.
Як відомо, за період окупації Криму російські силовики порушили вже не менш ніж 11 справ за участь у незаконному збройному формуванні, а щонайменше в семи випадках причиною переслідувань стала нібито участь у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.
Ст. 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє країні-окупанту використовувати своє законодавство на окупованій території. В Україні батальйон ім. Номана Челебіджихана діє легально. Із 2016 року тривають обговорення створення цього кримськотатарського батальйону в складі структури правоохоронних органів України.
