Сума збитків за захоплення майна в окупованому Криму буде переглядатись у Європейському суді – Мін’юст

Дата: 23 Червня 2016
A+ A- Підписатися

1 трильйон 80 мільярдів гривень збитків за незаконне захоплення майна в окупованому Криму не є остаточною сумою. Вона буде переглядатись в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). 

Про це заявила перша заступниця міністра юстиції України Наталя Севостьянова, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

“Коли справа буде по факту виграна, коли будуть визнані порушення за статтями, тоді на стадії сатисфакції будемо визначатись із остаточними сумами. На тому етапі ми будемо звертатись до міжнародних експертних організацій для того, щоб ЄСПЛ вже чітко встановив за наявними доказами та документами ту суму збитків, які зазнала наша держава, також через обмеження користування цим майном”, – сказала вона.

Заступниця міністра наголосила, що у своїх заявах до ЄСПЛ Україна вимагає повернення майна.

“Про жодну компенсацію за втрачене майно не йдеться. Це принципова позиція уряду. Ми вимгаємо деокупацію Криму, повернення цього майна й грошову компенсацію за те, що ми не могли користуватись цим майном у цей період”, – зауважує Наталя Севостьянова.

Вона вбачає позитив у відтермінуванні офіційних пояснень Росією за позовами щодо анексії Криму та агресії на Донбасі.

“В 2014 році, коли все починалось, доказова база була дуже маленькою. А зараз все опрацьовується більш детально, готується більш глибша правова позиція. Для нас важливо мати сильні докази”, – заявила заступниця міністра.

Вона також нагадала, що кожен громадянин може за допомогою мережі центрів безоплатної правової допомоги надіслати свої скарги в ЄСПЛ через порушення їхніх прав, зокрема права власності. Такі справи будуть розглядатись швидше судом, а ніж міждержавні скарги, прогнозує вона.

Наталя Севостьянова вважає, що оголошена нещодавно денаціоналізація власності в Криму російським урядом не вплине на скарги в Європейському суді з прав людини.

“План деонаціоналізації власності розробляється задля полегшання санкцій. Їм важливо не показати результат, а сам процес. Якщо на окремому етапі це питання буде вирішено, наші вимоги все одно лишаються – сплатити компенсацію та повернути майно. Тільки коли Росія залишить Крим, тоді наші громадяни можуть безперешкодно користуватись тим майном, яке було створено для того, щоб задовільнити всі права людини”, – зауважила Наталя Севостьянова.

У Мін’юсті вважають, що ЄСПЛ – найефективніший механізм вирішення такого роду скарг і зауважують, що є способи змусити Росію виконувати рішення ЄСПЛ.

“Росія на різних історичних етапах дуже добре себе застрахувала, маючи в більшості конвенцій умови про те, що застосування окремих судових інструментів й їх рішень не є для Росії обов’язковими. В той же ж час ЄСПЛ має інструмент стимулювання й контролю за виконання рішень – це комітет міністрів Ради Європи”, – каже заступниця міністра.

“Ми бачимо, як Росія бореться, аби залишитись до Раді Європи і повернутись до зали засідань. Для них невиконання рішень ЄСПЛ – це серйозна проблема політичного характеру. Вони завжди звітують на комітеті, чому і як вони будуть виконувати інші рішення проти Росії”, – додає вона.

Окрім того, для Росії лишаються більш агресивніші інструменти виконання рішень – арешт майна Росії за кордоном.

“Ми маємо близько 40 договорів про взаємне виконання рішень судів і таким чином ці країни будуть сприяти у виконанні рішень, навіть якщо наш національний суд винесе рішення про арешт майна і необхідність його повернення”, – каже Наталя Севостьянова.

Раніше повідомлялось, що Європейський суд з прав людини почав розглядати скаргу ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море” про порушення прав компанії в результаті незаконної націоналізації її майна на території Криму.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter